Українська економіка у січні 2025 року виросла на 1,5%. Драйверами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля.
Про це говориться у повідомленні Міністерства економіки України.
«Уповільнення темпів зростання економіки у січні відбулося через зменшення активності експортерів. Але високе бюджетне фінансування компенсувало тимчасове падіння обсягів експорту товарів. Ключовими факторами зростання стали: відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, проведення капітальної реконструкції та ремонту доріг на аварійних ділянках, будівництво житла. Також високими лишались закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК, а це своєю чергою стимулювало збільшення виробництва у машинобудуванні», — пояснив перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Зростання ВВП у січні 2025 року оцінюється на рівні 1,5%. Переробна галузь, внутрішня торгівля та будівництво продовжували демонструвати позитивну динаміку. Водночас у сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва. Також зафіксовано падіння у видобувній галузі та на транспорті. Причини — зупинка роботи шахт у Донецькій області, які розміщені на лінії зіткнення. Також спостерігались збої у постачанні електроенергії через масовані ракетні атаки.
У міністерстві нагадали, що зростання ВВП у грудні 2024 року оцінюється на рівні 1,7%. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року, — 2,7%.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у серпні 2026 року становила 29 541 грн. Порівняно з липнем показник зріс на 96 грн, або 0,3%.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Правління Національного банку України (НБУ) підвищило облікову ставку до 16% річних (+0,5%).

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.