Про це повідомив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон на своїй сторінці у Facebook.
Так, понад 4 млрд грн, передбачених в бюджеті на держпідтримку аграріїв, підуть на такі напрямки:
- 1,2 млрд грн — здешевлення кредитів (придбання с/г землі);
- 1,0 млрд грн — здешевлення вітчизняної с/г техніки і обладнання;
- 1,0 млрд грн — підтримка галузі тваринництва;
- 0,4 млрд грн — підтримка розвитку фермерства;
- 0,4 млрд грн — підтримка садівництва, виноградарства та хмелярства.
- 0,24 млрд грн — фонд гарантувння кредитів (придбання с/г землі).
Оновлено 17:10
В Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повідомили, на що саме виділятимуть дотації.
«На підтримку шляхом здешевлення кредитів пропонується виділити суму в розмірі 1,2 млрд грн. Це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів та зменшить їхню вартість до 5%. Кредити виділятимуться на придбання землі, поточні та капітальні інвестиції та на розвиток тваринництва. Для оптимізації програми підтримки та забезпечення прозорості буде запроваджене обмеження за кредитами — до 15 млн грн на 1 суб'єкта в тваринництві, до 5 млн грн — на 1 суб'єкта на придбання землі та інші види кредитів; один клієнт — 1 уповноважений банк; компенсація не надаватиметься учасникам програми «Доступні кредити 5, 7, 9%», — уточнили в міністерстві.
На підтримку галузі тваринництва закладено 1 млрд грн. Держава продовжить відшкодовувати вартість об'єктів, профінансованих за рахунок залучених банківських кредитів. Також буде здійснено доплату різниці часткового відшкодування вартості або компенсації, яка не виплачена у 2019 році. Модель підтримки передбачатиме відшкодування вартості племінних (генетичних) ресурсів, тваринницьких об'єктів та надаватиме дотацію за наявні бджолосім'ї. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм та комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць, збільшення продуктивності корів на 1,5%, виробництво сільськогосподарськими підприємствами молока — на 0,5% та м'яса — на 0,5%.
«На здешевлення компенсації техніки та обладнання вітчизняного виробництва буде виділено 1 млрд грн. У рамках програми планується відшкодування обсягів підтримки, не виплачених у 2019 році. Очікується збільшення обсягів реалізації вітчизняної техніки щонайменше на 15% у 2020 р. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 р. від учасників програми та суміжних виробництв становитимуть близько 2 342,3 млн грн, з яких більше 550 млн грн — це податки на фонд оплати праці», — додали в міністерстві.
На програму розвитку фермерства та кооперативів планується спрямувати 400 млн грн. Держава продовжуватиме частково компенсувати витрати, пов'язані з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (10 млн грн), та надаватиме фінансову підтримку сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам (30 млн грн) з метою збільшення кількості об'єктів місцевої переробки сільськогосподарської продукції та зростання рівня зайнятості сільського населення. Також буде здійснено доплату за напрямами, які не виплачені у 2019 році.
«На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства планується спрямувати 400 млн грн. Держава продовжуватиме частково компенсувати вартість закладення плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, будівництва холодильників та об'єктів із заморожування плодово-ягідної продукції, придбання ліній товарної обробки плодів, обладнання для висушування фруктів. Також передбачається компенсація вартості насаджень в межах до 90% та об'єктів зі зберігання та переробки — до 30%, розподіл виплат на паритетних засадах 1 раз на рік, обмеження розміру підтримки — до 50 млн грн одному суб'єкту з урахуванням пов'язаних осіб», — підсумували у міністерстві.
Для довідки: раніше заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький заявляв, що міністерство отримало від профільних асоціацій понад 40 звернень з пропозиціями про розподіл державної підтримки галузі на 2020 рік, і остаточний варіант уряд представить на слуханнях аграрного комітету 11 лютого.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Експорт українського збіжжя альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Сільгоспвиробники Волинської області цього року залучили понад 3 млрд грн кредитів на весняно-польові роботи.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фіскальний документ, що визначає засади бюджетної політики держави на наступні три роки.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.