Про це повідомляють аналітики кадрового порталу grc.ua.
Відзначається, що середня пропонована заробітна плата в Польщі становить 58 тис. грн. Для порівняння — середня компенсація в Україні в травні становила трохи більше 17 тис. грн.
Ще 19% розраховують на компенсацію від 57.5 тис. грн. Найчастіше це пропозиції роботи в логістиці, харчовому виробництві, меблевої галузі, виробництві побутової техніки та будівництві. Кандидати мають знати польську мову на розмовному рівні та мати досвід роботи за фахом.
Найбільше відкритих вакансій для заробітчан з України у таких сферах:
IT (15% усіх вакансій категорії «Робота в Польщі» на кадровому порталі grc.ua). До речі, компенсація IT-спеціалістів — одна з найвищих у країні (середня заробітна плата становить понад 94 тис. грн).
На другому місці за кількістю вакансій — пропозиції для робітничого персоналу (13%). Компенсація може становити 51 тис грн. На третьому місці за кількістю вакансій — сфера продажів (12%), середня заробітна плата категорії — одна з найнижчих у Польщі (23.7 тис. грн). Також, польські роботодавці активно шукають робітників у сфері сільського господарства (12% вакансій) та на будівництво (11%).

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

На тлі системних трансформацій підприємства харчової та переробної промисловості стикаються з безпрецедентними викликами: від гострого дефіциту робітничих кадрів до складного пошуку балансу між очікуваннями працівників і платоспроможністю бізнесу.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

У першому півріччі 2026 року найактивніше зарплати зростали в агрономічному та інженерному напрямах: для більшості компаній, які переглядали оплату в цих функціях, підвищення становило 10–20%. Загалом 81% агрокомпаній уже підвищили доходи персоналу, ще 13% планують переглянути їх до кінця року.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.

Українські пошукачі наразі стикаються з традиційними для кризи на ринку праці явищами — дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат і збільшення строків пошуку роботи. У деяких професійних сферах кількість вакансій залишається критично низькою від початку війни.