Про це повідомляють аналітики кадрового порталу grc.ua.
Відзначається, що середня пропонована заробітна плата в Польщі становить 58 тис. грн. Для порівняння — середня компенсація в Україні в травні становила трохи більше 17 тис. грн.
Ще 19% розраховують на компенсацію від 57.5 тис. грн. Найчастіше це пропозиції роботи в логістиці, харчовому виробництві, меблевої галузі, виробництві побутової техніки та будівництві. Кандидати мають знати польську мову на розмовному рівні та мати досвід роботи за фахом.
Найбільше відкритих вакансій для заробітчан з України у таких сферах:
IT (15% усіх вакансій категорії «Робота в Польщі» на кадровому порталі grc.ua). До речі, компенсація IT-спеціалістів — одна з найвищих у країні (середня заробітна плата становить понад 94 тис. грн).
На другому місці за кількістю вакансій — пропозиції для робітничого персоналу (13%). Компенсація може становити 51 тис грн. На третьому місці за кількістю вакансій — сфера продажів (12%), середня заробітна плата категорії — одна з найнижчих у Польщі (23.7 тис. грн). Також, польські роботодавці активно шукають робітників у сфері сільського господарства (12% вакансій) та на будівництво (11%).

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Після рекордного врожаю картоплі у 2025 році польські виробники скоротили площі під культурою приблизно на 12% — із 210 тис. га до 185 тис. га. Це має зменшити ризик повторення торішнього надлишку продукції на ринку.

Побоювання щодо євроінтеграції України висловлюють не лише аграрії Польщі та сусідніх країн, а й Франції та Іспанії.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.

Українські пошукачі наразі стикаються з традиційними для кризи на ринку праці явищами — дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат і збільшення строків пошуку роботи. У деяких професійних сферах кількість вакансій залишається критично низькою від початку війни.