
Погода на Херсонщині дуже посушлива. Пшениця, яку аграрії збирали в червні, «бачила» останній дощ на початку квітня 2024 року. Вологи в ґрунті недостатньо, тому рятуються зрошенням і проводять відповідні агрономічні заходи.

Поки Україна не може повністю забезпечити себе часником і покриває лише 30% власних потреб у цьому овочі. Але за систематичного розвитку галузі та будівництва сховищ для зберігання часнику можна досягти вищого рівня забезпечення.

У ФГ «Моя Земля 2015», яке стало фіналістом Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», весною сіятимуть сою та соняшник. Щодо кукурудзи ще розмірковують, можливо, це будуть незначні площі. А також у господарстві зараз вивчають гарбуз.

Унікальний сорт часнику української селекції Любаша став символом якості та надійності, який визнано не лише в Україні, але й за кордоном.

У 2023 році компанія «ТАС Агро» переробила весь соняшник і ріпак. Торік не було сенсу займатися переробкою, оскільки цей сезон є роком агровиробника, а не переробника.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Якщо тепла погода триватиме й надалі, то весняні роботи у сільгоспвиробників почнуться раніше.

В обробітку АПП «Золота Нива» 1800 га земель Зборівської громади Тернопільської області. Під урожай 2025 року в господарстві посіяли озимі пшеницю та ріпак.

Мінімальна собівартість вирощування часнику в Україні на сьогодні складає $1-1,5. Але зважаючи на всі затрати, пов’язані з подальшим зберіганням протягом зимового періоду, вартість такого часнику сягає 80-120 грн/кг за калібр 5+.

Для компанії «ТАС Агро» ключовою культурою залишається ріпак, посіви якого цього сезону збільшили з 8 тис. га до 15 тис. га. Сіяли культуру за технологією strip-till сівалками прямого посіву, що дало змогу отримати якісні сходи.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.

Ніхто з великих агрокомпаній поки що не виграв жодного лоту в аукціонах Фонду держмайна «Земельний банк», оскільки всі рахують гроші. Переможцями здебільшого стають локальні компанії або фермерські господарства.

Попит на насіння для забезпечення посівної кампанії 2025 року задовольнятиметься вітчизняною, зарубіжною селекцією та імпортом насіння.

У межах фінансової конференції Agro Finance Summit відбудеться нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», який онлайн-видання AgroPortal.ua організувало за підтримки Програми USAID АГРО.

Меню київського ресторану «Бавовна» на 95% складається з локальних сезонних інгредієнтів, а кожна страва має дотик вогню (щось підкопчене, обсмалене або задимлене).

Пізня осінь у Черкаській області спричинила пізні сходи озимої пшениці. У господарстві ГК «Олімп» культура зійшла приблизно наприкінці жовтня, сходи довго і важко проходили період розвитку. Проте сьогодні для пшениці погода не є критичною, культура продовжує вегетувати.

Київський ресторан «Бавовна» планує самостійно закривати свої потреби у деяких категоріях продуктів.

У світі лише приблизно 20% спаржі вживається у свіжому вигляді. Весь інший врожай іде на переробку, в додану вартість.

Господарство «Трухан Агро» з Чернігівщини повноцінно відпрацювало торік лише один сезон, адже створене нещодавно. Сіють пшеницю озиму, кукурудзу, сою та соняшник. Попри суху осінь пшениця порівняно добре зійшла, що дає надію вийти на рівень урожаю минулого року — 4,5 т/га і більше.

Ключовим напрямом розвитку українського сироваріння стає створення захищених PDO-сирів (продуктів із захищеним географічним зазначенням), які підкреслюють культурну та гастрономічну спадщину країни. Прикладом є традиційна українська бринза, виробництво якої дедалі частіше стає символом національної автентичності.