Ексклюзиви

ФГ «РО-САД» єдине, яке вирощує абрикосовий сад у Херсонській області. У момент закладки саду, у 2019 році, через знайомих знайшли розсадник у славнозвісному Бахмуті на Донеччині, там замовили саджанці абрикос різних самозапильних сортів іноземної селекції.

Лише промислове виробництво зможе забезпечити країну і свіжою картоплею, і сировиною для переробки. Ефективність такого картоплярства значно вище дрібного.

Господарство «РО-САД» вирощує абрикоси, які будуть максимально безпечними для вживання і не зашкодять здоров’ю споживача.

Загалом по Україні професійних сховищ дуже мало — приблизно на 300 тис. т. Тоді як фактична потреба складає 1 млн 300 тис. т.

Багато українських компаній входили в сезон із розрахунку, що після розподілу в новому році торговельних квот ринок Китаю запрацює для української кукурудзи. Але його цього року може й не бути, оскільки насправді квоти невеликі.

У ФГ «РО-САД» на Херсонщині закладати абрикосовий сад почали у 2019 році. На першому етапі закладки саду господарство витратило $100 тис., а щоб утримувати його протягом 5 років, необхідно ще майже $100 тис.

Виробники мають зосередитись на зменшенні собівартості виробництва агропродукції та збільшення обсягів виробництва.

Меморандум про обʼєднання Асоціації бобових України (СВСБУ) та асоціації «Українська соя» та створення нової «Української бобово-соєвої асоціації» у межах Всесвітнього дня бобових в Україні 2025 року був підписаний сьогодні, 30 січня.

Погода на Херсонщині дуже посушлива. Пшениця, яку аграрії збирали в червні, «бачила» останній дощ на початку квітня 2024 року. Вологи в ґрунті недостатньо, тому рятуються зрошенням і проводять відповідні агрономічні заходи.

Поки Україна не може повністю забезпечити себе часником і покриває лише 30% власних потреб у цьому овочі. Але за систематичного розвитку галузі та будівництва сховищ для зберігання часнику можна досягти вищого рівня забезпечення.

У ФГ «Моя Земля 2015», яке стало фіналістом Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», весною сіятимуть сою та соняшник. Щодо кукурудзи ще розмірковують, можливо, це будуть незначні площі. А також у господарстві зараз вивчають гарбуз.

Унікальний сорт часнику української селекції Любаша став символом якості та надійності, який визнано не лише в Україні, але й за кордоном.

У 2023 році компанія «ТАС Агро» переробила весь соняшник і ріпак. Торік не було сенсу займатися переробкою, оскільки цей сезон є роком агровиробника, а не переробника.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Якщо тепла погода триватиме й надалі, то весняні роботи у сільгоспвиробників почнуться раніше.

В обробітку АПП «Золота Нива» 1800 га земель Зборівської громади Тернопільської області. Під урожай 2025 року в господарстві посіяли озимі пшеницю та ріпак.

Мінімальна собівартість вирощування часнику в Україні на сьогодні складає $1-1,5. Але зважаючи на всі затрати, пов’язані з подальшим зберіганням протягом зимового періоду, вартість такого часнику сягає 80-120 грн/кг за калібр 5+.

Для компанії «ТАС Агро» ключовою культурою залишається ріпак, посіви якого цього сезону збільшили з 8 тис. га до 15 тис. га. Сіяли культуру за технологією strip-till сівалками прямого посіву, що дало змогу отримати якісні сходи.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.

Ніхто з великих агрокомпаній поки що не виграв жодного лоту в аукціонах Фонду держмайна «Земельний банк», оскільки всі рахують гроші. Переможцями здебільшого стають локальні компанії або фермерські господарства.