Гречка є найдешевшою культурою у виробництві, але її дохідність низька. Тому фермер має визначити свої економічні пріоритети.
Зараз мало хто в ЄС захоче взяти на себе мито, тому намагатимуться отримати для його компенсації ще нижчу ціну, а нижче, стараннями деяких експортерів, у яких основний інструмент торгівлі — це демпінг, уже нікуди.
Компанія «ТАС Агро» обробляє 76 тис. га, з яких під урожай 2024 року було засіяно 16,2 тис. га озимої пшениці. По культурі перевиконали план, зібрали з урожайністю 6,3 т/га.
Цьогоріч Україна може втратити експортні ринки, які торік вдалося дещо відновити: приблизно 20-30 тис. т гречаної крупи було вивезено за кордон.
Компанія «ТАС Агро» має достатньо пропрацьованих варіантів постачання агропродукції корабельними партіями. Залишається відкритим питання справедливої вартості перевалки — вона повинна бути нижчою від минулого сезону на 30-40%.
Після огляду полів у господарствах України з'ясувалося, що соя на 30% згоріла, були питання і щодо прояву хвороб на культурі. Кукурудза також підгоріла, а соняшник виглядає непогано, хоча й скидає нижні листки.
Україна досягла «медових рекордів» експорту до Євросоюзу значно раніше, аніж отримала вільний доступ до його ринку.
Загальна ситуація на ринку гречки наразі спокійна, але очікується зростання цін, а пізніше знову їхнє падіння, адже за кордон поїде російська продукція. Також аграрії, які вирощують гречку, в очікуванні повернення державних дотацій.
В Україні неврожай таких продуктів як, наприклад, картопля, яка сьогодні коштує 20-30 грн/кг. А ціна на гречку становить 25 грн/кг, тому можна сподіватися, що дешевизна гречаної крупи призведе до збільшення рівня споживання приблизно на третину.
Основні покупці та імпортери ЄС були в очікуванні й імпортували надлишкові обсяги меду до початку дії митного тарифу, тим самим забезпечили собі можливість працювати без зміни цін для своїх покупців усередині ЄС.
«ТАС Агро» вибудовує свою стратегію продажу залежно від ситуації на ринку. Цьогоріч 100% ріпаку вже продано, оскільки були достатньо високі рівні експортних цін з прийнятною рентабельністю для компанії як виробника.
Ферма «Пасіка 21» істотну надбавку до дохідної частини бюджету, окрім інших проєктів, формує завдяки органічному продукту.
Погодні умови півдня України стають все жорсткішими: практично всі посіви доводиться переводити під озимий клин. Водночас аграрії готові переключитися на вирощування бобових — сочевиці, гороху, нуту, а також льону.
Цього року в Україні було засіяно гречкою 87 тис. га. Аграрії вже зібрали врожай з площі понад 4 тис. га, середня врожайність культури складає 1,4 т/га.
Цього сезону площі під озимою пшеницею у Групі «Агротрейд» становили 15,5 тис. га. Порівняно з минулим роком її посіви зросли майже у 3,5 раза. Ярою пшеницею цьогоріч було засіяно 3,7 тис. га, а озимим ріпаком — понад 11 тис. га.
Попит на коріандр упав, ціни немає, тож у господарстві «Полтава-Сад» поки тримають його на складах.
Експорт меду за результатами 2023 року забезпечив 0,6% від сукупної виручки українського аграрного експорту.
Середньорічні обсяги експорту меду з України, якщо брати в середньому за 5 років, сягнули 59,5 тис. т.
Сільгосппідприємства та аграрні компанії Полтавщини в умовах війни намагаються розвиватися, розширювати земельні банки та потужності для зберігання, тому потребують кредитних коштів.
Не варто розраховувати, що коріандр перейде з нішевої культури в основну, адже світовий попит не настільки високий, та й основні імпортери (азійські країни) логістично далеко.