Україна досягла «медових рекордів» експорту до Євросоюзу значно раніше, аніж отримала вільний доступ до його ринку.
Загальна ситуація на ринку гречки наразі спокійна, але очікується зростання цін, а пізніше знову їхнє падіння, адже за кордон поїде російська продукція. Також аграрії, які вирощують гречку, в очікуванні повернення державних дотацій.
В Україні неврожай таких продуктів як, наприклад, картопля, яка сьогодні коштує 20-30 грн/кг. А ціна на гречку становить 25 грн/кг, тому можна сподіватися, що дешевизна гречаної крупи призведе до збільшення рівня споживання приблизно на третину.
Основні покупці та імпортери ЄС були в очікуванні й імпортували надлишкові обсяги меду до початку дії митного тарифу, тим самим забезпечили собі можливість працювати без зміни цін для своїх покупців усередині ЄС.
«ТАС Агро» вибудовує свою стратегію продажу залежно від ситуації на ринку. Цьогоріч 100% ріпаку вже продано, оскільки були достатньо високі рівні експортних цін з прийнятною рентабельністю для компанії як виробника.
Ферма «Пасіка 21» істотну надбавку до дохідної частини бюджету, окрім інших проєктів, формує завдяки органічному продукту.
Погодні умови півдня України стають все жорсткішими: практично всі посіви доводиться переводити під озимий клин. Водночас аграрії готові переключитися на вирощування бобових — сочевиці, гороху, нуту, а також льону.
Цього року в Україні було засіяно гречкою 87 тис. га. Аграрії вже зібрали врожай з площі понад 4 тис. га, середня врожайність культури складає 1,4 т/га.
Цього сезону площі під озимою пшеницею у Групі «Агротрейд» становили 15,5 тис. га. Порівняно з минулим роком її посіви зросли майже у 3,5 раза. Ярою пшеницею цьогоріч було засіяно 3,7 тис. га, а озимим ріпаком — понад 11 тис. га.
Попит на коріандр упав, ціни немає, тож у господарстві «Полтава-Сад» поки тримають його на складах.
Експорт меду за результатами 2023 року забезпечив 0,6% від сукупної виручки українського аграрного експорту.
Середньорічні обсяги експорту меду з України, якщо брати в середньому за 5 років, сягнули 59,5 тис. т.
Сільгосппідприємства та аграрні компанії Полтавщини в умовах війни намагаються розвиватися, розширювати земельні банки та потужності для зберігання, тому потребують кредитних коштів.
Не варто розраховувати, що коріандр перейде з нішевої культури в основну, адже світовий попит не настільки високий, та й основні імпортери (азійські країни) логістично далеко.
Покупцями продукції племзаводу ТОВ «Агропрайм Холдинг», який входить до ГК «Агрейн», є більш ніж 350 племінних та товарних господарств з усіх регіонів України. Лідерами за кількістю закуплених тварин зазвичай є господарства Вінницької та Чернівецької областей.
Коріандр — яра культура, тож обробіток ґрунту проводиться одразу після збору попередника (озимі зернові). Хорошими попередниками для коріандру є пшениця, ячмінь, пар.
Фермери з Дніпра Данило та Олександр — одні з перших в Україні, хто почав вирощувати батат у промислових масштабах. Батат — досить вибаглива культура, яка потребує уваги і значних вкладень, проте наполегливість та знання дозволили фермерам розширити площі та наростити виробництво.
Потенціал українського експорту коріандру ще не розкритий повною мірою. Можна збільшувати обсяги, але і враховувати власні можливості та уміння виростити продукцію відповідної якості.
Виростити батат непросто, але фермери з Дніпра взялися за цю справу і отримують непогані результати. Витрати на вирощування одного гектара батату однозначно вищі за інші овочеві культури, до того ж він потребує дбайливого ставлення.
Коріандр в обробітку та догляді значно економніший, ніж зернові. Якщо засіяти 1 га зерновими коштує понад 20 тис. грн, то 1 га коріандру обійдеться до 15 тис. грн.