Про це в ефірі RadaTVchannel розповів голова правління AgTech Ukraine Юрій Петрук.
За його словами, раніше українські аграрії були дуже консервативні щодо впровадження подібних технологій. З приходом до управління більш молодшого покоління ситуація суттєво змінюється.
При цьому різного розміру компанії підходять до втілення новацій по-своєму. Приміром, агрохолдинги розробляють продукт з нуля і під себе, на це витрачається багато часу та фінансів. Вони сподіваються далі продавати цей продукт, але у інших компаній виявляються абсолютно інші потреби. Натомість малі та середні компанії шукають готові рішення, які інтегрують і налаштовують під себе.
«Ми використовуємо 30-40% наших технологій, всі інші — імпортуємо. Проте не потрібно обов'язково ставати монополістами у виробництві технологій. Ми можемо інтегрувати краще з того, що є на ринку», — говорить Петрук.
Він додає, що українські ІТ-спеціалісти контактують напряму з кінцевими споживачами — аграріями, щоб чіткіше зрозуміти поставлену задачу, ширше розкрити тему підвищення врожаїв та експорту, «прокачати» економіку України з усіх боків. Така співпраця є найбільш продуктивною.
Разом із тим, розробка програмного забезпечення частіше проводиться на експорт.
«Аграрне виробництво — це та галузь, де застосовуються топові технології, і часто вони затребувані більше за кордоном, ніж у нас, — ділиться Петрук. — В Україні бізнес працює за принципом «інвестиція повинна окуповуватися швидко» (2-3 роки). Проте є чимало технологій, які окуповуються 5-8-10 років. Їх, на жаль, впроваджують не в Україні».
З іншого боку, аграрії з Франції вражені українськими фермерами та їхніми стартапами. Дотації роблять європейських фермерів більш лінивими, тож вони не так активно впроваджують нові технології, вважає фахівець.
У коментарі для AgroPortal.ua Петрук також оцінив вплив активізації земельної реформи на впровадження IT-технологій.
По-перше, він звернув увагу, що кількість проєктів та сервісів з управління земельним банком, купівлі-продажу та аудиту використання земель сільгосппризначення стрімко зростає. По-друге, останнім часом активними учасниками земельного аудиту стали об'єднані територіальні громади та інвестиційні компанії.
«Поки впровадження технологій, що стосуються управління земельним банком, має ріст у динаміці — всі готуються до ринку землі та роблять аудит своїх активів. Також в 2019 р. до оголошення про відкриття ринку землі зростала популярність сервісів картування ґрунтів та визначення неоднорідності полів (як-от агрохімічні аналізи, сканування на електропровідність ґрунту, картування урожайності, супутникове зондування)», — говорить голова правління AgTech Ukraine.
Це означає, що підвищився інтерес до якісних показників полів, що раніше в Україні спостерігалося більше в овочівництві та садівництві, але було досить мало поширене в інших підгалузях рослинництва.
Також Петрук додав, що зараз капітальні інвестиції у більшості агровиробничих компаній на паузі. Це ж стосується і впровадження технологій.
«Заплановані активності відбуваються, але кількість нових ініціатив менша, ніж у попередні роки», — підсумував експерт.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.


