Про це в ефірі RadaTVchannel розповів голова правління AgTech Ukraine Юрій Петрук.
За його словами, раніше українські аграрії були дуже консервативні щодо впровадження подібних технологій. З приходом до управління більш молодшого покоління ситуація суттєво змінюється.
При цьому різного розміру компанії підходять до втілення новацій по-своєму. Приміром, агрохолдинги розробляють продукт з нуля і під себе, на це витрачається багато часу та фінансів. Вони сподіваються далі продавати цей продукт, але у інших компаній виявляються абсолютно інші потреби. Натомість малі та середні компанії шукають готові рішення, які інтегрують і налаштовують під себе.
«Ми використовуємо 30-40% наших технологій, всі інші — імпортуємо. Проте не потрібно обов'язково ставати монополістами у виробництві технологій. Ми можемо інтегрувати краще з того, що є на ринку», — говорить Петрук.
Він додає, що українські ІТ-спеціалісти контактують напряму з кінцевими споживачами — аграріями, щоб чіткіше зрозуміти поставлену задачу, ширше розкрити тему підвищення врожаїв та експорту, «прокачати» економіку України з усіх боків. Така співпраця є найбільш продуктивною.
Разом із тим, розробка програмного забезпечення частіше проводиться на експорт.
«Аграрне виробництво — це та галузь, де застосовуються топові технології, і часто вони затребувані більше за кордоном, ніж у нас, — ділиться Петрук. — В Україні бізнес працює за принципом «інвестиція повинна окуповуватися швидко» (2-3 роки). Проте є чимало технологій, які окуповуються 5-8-10 років. Їх, на жаль, впроваджують не в Україні».
З іншого боку, аграрії з Франції вражені українськими фермерами та їхніми стартапами. Дотації роблять європейських фермерів більш лінивими, тож вони не так активно впроваджують нові технології, вважає фахівець.
У коментарі для AgroPortal.ua Петрук також оцінив вплив активізації земельної реформи на впровадження IT-технологій.
По-перше, він звернув увагу, що кількість проєктів та сервісів з управління земельним банком, купівлі-продажу та аудиту використання земель сільгосппризначення стрімко зростає. По-друге, останнім часом активними учасниками земельного аудиту стали об'єднані територіальні громади та інвестиційні компанії.
«Поки впровадження технологій, що стосуються управління земельним банком, має ріст у динаміці — всі готуються до ринку землі та роблять аудит своїх активів. Також в 2019 р. до оголошення про відкриття ринку землі зростала популярність сервісів картування ґрунтів та визначення неоднорідності полів (як-от агрохімічні аналізи, сканування на електропровідність ґрунту, картування урожайності, супутникове зондування)», — говорить голова правління AgTech Ukraine.
Це означає, що підвищився інтерес до якісних показників полів, що раніше в Україні спостерігалося більше в овочівництві та садівництві, але було досить мало поширене в інших підгалузях рослинництва.
Також Петрук додав, що зараз капітальні інвестиції у більшості агровиробничих компаній на паузі. Це ж стосується і впровадження технологій.
«Заплановані активності відбуваються, але кількість нових ініціатив менша, ніж у попередні роки», — підсумував експерт.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Danone та Arcor завершили створення спільного підприємства в Аргентині, яке об’єднало молочний бізнес Danone, компанію Mastellone Hermanos і спільну логістичну дочірню структуру Logistica La Serenísima.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.


