Пестицидне навантаження на гектар в Україні вдвічі нижче, ніж в ЄС

Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон.

За його словами, уже сьогодні виробники вбачають у реалізації ЄЗК суттєвий бар’єр для подальшого постачання агропродукції до ЄС. При цьому, якщо ЄС виділяє на впровадження нових екологічних стандартів трильйон євро, то в Україні про додаткову підтримку не йдеться.

Гендиректор УКАБ вважає, що слідувати екологічним доктринам без відповідних компенсацій практично неможливо. «З ЄС у нас початково нерівні умови і різні підходи до сільського господарства. Якщо там фермери отримують 300 євро дотацій на кожен гектар, то в Україні агробізнес мусить бути ефективним, щоб виживати в умовах жорсткої конкуренції», – зазначає Сластьон.

У свою чергу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький додає, що Україна буде адаптуватись до нових «зелених» стандартів «в рамках існуючих фінансових можливостей» та обіцяє особливу увагу від держави виробникам органічних продуктів.

N.B. У гонитві за екологічними стандартами потрібно бути реалістами, або Що чекає українських аграріїв після Green Deal

Згідно уже прийнятого до другого читання законопроєкту № 3295, органічне сільське господарство буде йти окремим блоком, на який готується державна підтримка.

Органічний напрямок – це одна із основних можливостей, на яку Україна може опиратися в рамках ЭЗК. Перевагою України є те, що вона вже стала лідером з експорту до ЄС органічної продукції, і може запропонувати ще більше, коментує керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі Назар Бобицький.

Проте експерт вбачає, що наслідки Green Deal для України значною мірою можуть бути більш негативні, ніж позитивні. Один із ризиків – наміри ЄС скоротити на 50-70% впродовж наступних 10 років використання засобів захисту рослин.

«Це може мати наслідком наджорсткі фітосанітарні норми в законодавстві ЄС по відстеженню максимальних залишкових рівнів пестицидів при імпорті агропродовольчої продукції», – говорить Бобицький.

Водночас, звертає увагу Сластьон, пестициде навантаження на гектар в Україні на сьогодні уже вдвічі нижче, ніж в ЄС. Тож не варто стрімголов мчатися за скороченням застосування ЗЗР слідом за європейськими аграріями.

«Якщо приймати цільові рівні ЄС по використанню, то ми вже вклалися в нормативи. Ми довгий час суттєво відставали по інтенсивності виробництва в рослинництві, тому для України зниження на 50% використання добрив та пестицидів точно не актуальне», – пояснив він.

А от заборона інсектицидів неонікотиноїдної групи, зобов’язання по якій уже взяла на себе Україна, є критичною.

«В ЄС стосовно пестицидів приймається багато політичних рішень без наявних реальних доказів шкідливості тої чи іншої речовини», – говорить Сластьон. На його погляд, ситуація з забороною неонікотиноїдів є однією з таких.

За оцінками експертів, подібний крок обернеться для агросектору до 75 млрд грн втрат.

Заступник міністра Тарас Висоцький радить аграріям бути активними та допомагати у формуванні ідей, які мала б реалізувати держава в якості підтримки. І звісно – мати у пріоритеті високі стандарти якості продукції та не порушувати норм, пов’язаних з екологією.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua