Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Миколи Пугачов.
За його словами, є багато інших чинників, що викликають зміни валютного курсу.
В першу чергу, має значення соціально-політична ситуація в країні та відсутність передумов для різких змін міжнародного становища держави чи внутрішнього устрою. Крім того, на курс гривні впливають обсяги іноземних інвестицій, які надходять в Україну, грошових переказів з закордону заробітчан тощо.
«Слід враховувати й інші системні фактори, такі як майбутня ситуація з пандемією коронавірусу в світі, успішність співпраці нашої країни з МВФ, загальний платіжний баланс», — говорить експерт.
Саме складовою загального платіжного балансу виступає зовнішня торгівля товарами. В даному контексті має значення її сальдо. Зокрема, для України сальдо зовнішньої торгівлі товарами традиційно є негативним, незважаючи на значне переважання нашого агропродовольчого експорту над імпортом.
N.B. Експорт зерна & курс валют: реальні причини зміцнення гривні
«Тобто, наші резиденти більше витрачають валюти за кордоном, ніж отримують з-за меж країни», — пояснює Микола Пугачов.
За його словами, продукція АПК вже багато років займає центральне місце у вітчизняному експорті товарів. Наприклад, у 2020 р. її частка склала від загальної вартості 45 %, а за результатами першого півріччя 2021 р. — 36%.
Водночас у структурі агропродовольчого експорту зернові культури виступають ключовою товарною групою. Торік вони зайняли понад 42% його вартісних обсягів.
За січень-червень 2021 р. Україна експортувала аграрної продукції на $10,8 млрд, у тому числі зерна — на $4,4 млрд (41%).
Микола Пугачов звертає увагу, що у першому півріччі 2021 р. гривня навіть зміцніла по відношенню до долара — з 28,22 грн у січні до 27,24 грн у червні за одиницю американської валюти. Сприятливою була і цінова кон’юнктура щодо зернових на зовнішніх ринках. Вартість української пшениці, ячменю і кукурудзи зросла.
Однак з липня стартує новий сезон, тобто почало продаватись зерно урожаю 2021 року, і ціни на нього формуватимуться вже з урахуванням актуальної глобальної кон’юнктури.
«Існуючі прогнози сходяться на тому, що наша країна збере дуже хороший або навіть рекордний урожай зерна, а ціни загалом мають бути високими. Тому зернова галузь в частині, що стосується експорту, підтримуватиме стабільність курсу гривні наскільки це можливо», — говорить експерт.
З іншого боку, він зазначає, що коливання валютного курсу теж впливають на показники експорту та ціни зернових.
За умови девальвації гривні ситуація в цілому є сприятливою для експортерів, адже валютну виручку, навіть при менших обсягах, вони можуть конвертувати у таку ж чи навіть більшу суму вітчизняної валюти.
При зростанні курсу гривні та стабільних цінах на світових ринках наша продукція стає менш конкурентоздатною за ціною, оскільки закупівельні ціни в гривні конвертуються у вищі експортні в доларах.
«В таких випадках часто застосовуються відповідні корекції закупівельних і експортних цін з метою максимізації доходів від продажів зерна за кордон», — підсумував Микола Пугачов.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Ситуація на українському фрахтовому ринку залишається складною та напруженою. Відновлення навігації Сулінським каналом додало певної ясності щодо термінів очікування суден, і фрахтувальники активізували спроби знизити ставки.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 12 жовтня складає 5,7 млн т, що на 2,2 млн т, або 28% менше за показник минулого сезону.

Аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA) зменшили прогноз світової торгівлі пшеницею, хоча для України оцінка не змінилась.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України 2025 року склала 56%. Цей результат менше показника попереднього року (60%), проте він третій за часи незалежності держави.

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

2024 року частка агропродовольчої продукції склала 60% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,4 млрд (+5%) і сягнув показника у $8,2 млрд.