Таку думку в коментарі для AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Миколи Пугачов.
За його словами, є багато інших чинників, що викликають зміни валютного курсу.
В першу чергу, має значення соціально-політична ситуація в країні та відсутність передумов для різких змін міжнародного становища держави чи внутрішнього устрою. Крім того, на курс гривні впливають обсяги іноземних інвестицій, які надходять в Україну, грошових переказів з закордону заробітчан тощо.
«Слід враховувати й інші системні фактори, такі як майбутня ситуація з пандемією коронавірусу в світі, успішність співпраці нашої країни з МВФ, загальний платіжний баланс», — говорить експерт.
Саме складовою загального платіжного балансу виступає зовнішня торгівля товарами. В даному контексті має значення її сальдо. Зокрема, для України сальдо зовнішньої торгівлі товарами традиційно є негативним, незважаючи на значне переважання нашого агропродовольчого експорту над імпортом.
N.B. Експорт зерна & курс валют: реальні причини зміцнення гривні
«Тобто, наші резиденти більше витрачають валюти за кордоном, ніж отримують з-за меж країни», — пояснює Микола Пугачов.
За його словами, продукція АПК вже багато років займає центральне місце у вітчизняному експорті товарів. Наприклад, у 2020 р. її частка склала від загальної вартості 45 %, а за результатами першого півріччя 2021 р. — 36%.
Водночас у структурі агропродовольчого експорту зернові культури виступають ключовою товарною групою. Торік вони зайняли понад 42% його вартісних обсягів.
За січень-червень 2021 р. Україна експортувала аграрної продукції на $10,8 млрд, у тому числі зерна — на $4,4 млрд (41%).
Микола Пугачов звертає увагу, що у першому півріччі 2021 р. гривня навіть зміцніла по відношенню до долара — з 28,22 грн у січні до 27,24 грн у червні за одиницю американської валюти. Сприятливою була і цінова кон’юнктура щодо зернових на зовнішніх ринках. Вартість української пшениці, ячменю і кукурудзи зросла.
Однак з липня стартує новий сезон, тобто почало продаватись зерно урожаю 2021 року, і ціни на нього формуватимуться вже з урахуванням актуальної глобальної кон’юнктури.
«Існуючі прогнози сходяться на тому, що наша країна збере дуже хороший або навіть рекордний урожай зерна, а ціни загалом мають бути високими. Тому зернова галузь в частині, що стосується експорту, підтримуватиме стабільність курсу гривні наскільки це можливо», — говорить експерт.
З іншого боку, він зазначає, що коливання валютного курсу теж впливають на показники експорту та ціни зернових.
За умови девальвації гривні ситуація в цілому є сприятливою для експортерів, адже валютну виручку, навіть при менших обсягах, вони можуть конвертувати у таку ж чи навіть більшу суму вітчизняної валюти.
При зростанні курсу гривні та стабільних цінах на світових ринках наша продукція стає менш конкурентоздатною за ціною, оскільки закупівельні ціни в гривні конвертуються у вищі експортні в доларах.
«В таких випадках часто застосовуються відповідні корекції закупівельних і експортних цін з метою максимізації доходів від продажів зерна за кордон», — підсумував Микола Пугачов.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Ініціатива Food from Ukraine переходить на новий етап розвитку.

Туреччина безпереревно контактує дипломатичними каналами з Україною та росією для створення нового механізму безпечного транспортування агропродукції у Чорному морі.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

До 70 суден чекають біля Сулинського каналу на Дунаї на доступ до українських портів для завантаження агропродукції на експорт.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України 2025 року склала 56%. Цей результат менше показника попереднього року (60%), проте він третій за часи незалежності держави.

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

2024 року частка агропродовольчої продукції склала 60% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,4 млрд (+5%) і сягнув показника у $8,2 млрд.