Про це під час 3-го щорічного Українського форуму агробізнесу сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Серед основних проблем він виділяє дефіцит локомотивів та недостатній розвиток залізничної інфраструктури.
«Сьогодні вагони перестали бути вузьким місцем. Їх налічується 27 тис. при реальній потребі 20 тис. Якщо використовувати хопери за призначенням, а не для тимчасового зберігання зерна чи інших цілей, цього абсолютно достатньо», — вважає Висоцький.
Натомість локомотивів фізично мало, і «Укрзалізниця» не має можливостей швидко збільшити їхню кількість. «Щоб системно вирішити питання з локомотивами, необхідно прийняти законопроєкт щодо приватної тяги», — додає Висоцький.
Поки що виходом є формування маршрутів та більш рівномірний розподіл тяги протягом року. Адже традиційно протягом першого півріччя попит на локомотиви в рази перевищує наявність, а у другому півріччі попит дуже падає.
«Ще одне вузьке місце — це під'їздні колії та портова інфраструктура там, де власником є не приватний інвестор, а держава. Цю ситуацію дещо вирішить законопроєкт про концесію. Сподіваємося, що приватний сектор активно включиться і допоможе», — говорить заступник міністра.
Він додає, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міністерство інфраструктури, та й сама «Укрзалізниця» чітко розуміють проблематику і працюють задля вирішення нагальних проблем.
«Бажання є. Складність у тому, що це потребуватиме часу і багато коштів. Проте я впевнений, що протягом півроку необхідні законодавчі ініціативи будуть прийняті, і ми адаптуємо правила гри до вимог сучасного бізнесу. Далі — спільна робота держави і приватного сектору з переналаштування бізнес-процесів», — підсумував Висоцький.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Турецька група сільськогосподарської дипломатії (TTDG) запропонувала створити міжнародний механізм захисту аграрної торгівлі та цивільного судноплавства у Чорному морі на тлі посилення атак на порти, термінали та комерційні судна.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Перебудова логістичних ланцюгів після російських атак по підприємствах, складах і розподільчих центрх збільшує витрати бізнесу.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.