Наприклад, за рік я хочу мати цифрові контури всіх полів — це фізична ціль. За рік можна прослідкувати, скільки полів виміряли, для скількох полів є цифровий контур. Далі я хочу знати, наскільки рельєф впливає на фізичну площу поля. Якщо на полях багато схилів — це може бути +3% до фізичної площі тільки завдяки впливу рельєфу на периметр. Або ж, наприклад, я хочу за два роки, в результаті зміни руху обприскувача, зменшувати витоптування кукурудзи, соняшнику на 2% від поточного стану. Це можна оцифрувати зараз, облетіти дроном ділянку, порахувати відсоток витоптування за 2 роки, а після впровадження технології подивитися на результат і порівняти. Таким чином, є шанси на успіх, але не варто обмежуватися найближчим роком, а думати хоча би на 3-5 років уперед.
Впровадження точного землеробства: як уникнути найпоширеніших помилок
Приблизно за останні 50 років точне землеробство у світі поповнилося величезною кількістю технологічних операцій, завдання яких — підвищити ефективність і якість агровиробництва.
В Україні до системи точного землеробства відносять практично все, що стосується амортизації техніки, автопілоти, GPS-моніторинг, комплексні програмні рішення для автоматизації та контролю агровиробничих процесів. Для новачків таке розмаїття технологій може здатися складним у впровадженні, тому фахівці, які вже освоїли ці технології, готові ділитися досвідом, як безпомилково впроваджувати інновації, які принесуть економічну вигоду підприємству.
Як розповів керівник управління розвитку та інновацій компанії «Контінентал Фармерз Груп» Дмитро Зайцев під час конференції-інтенсиву з точного землеробства «Стерня», перш за все варто закласти якісний фундамент, на якому триматиметься подальша система точного землеробства.
Цим фундаментом, на думку експерта, є культура виробництва, до якої належать:
- якісна робота з базовими технологіями;
- налаштування контролю секцій на сівалках, розкидачах;
- дотримання запланованої норми висіву, глибини висіву;
- вчасне якісне внесення ЗЗР за правильної вологості, температури, допустимої швидкості вітру;
- правильний підбір форсунок, належний тиск у цих форсунках тощо.
Наступний етап — класичне точне землеробство (картографування врожайності, диференційовані внесення, робота з різними зонами продуктивності).
5 основних помилок, які можуть стати перешкодою у впровадженні точного землеробства
Те, що не контролюється, — не працює
Існує багато систем, з-поміж яких можна обирати, але перед впровадженням тієї чи іншої варто розібратися, що саме і як контролюється. Якщо це висів насіння, то, окрім контролю норми, потрібно контролювати ще й глибину висіву, стан ґрунту, передпосівний обробіток. Ці дані потрібно фіксувати й документувати, зазначає Дмитро Зайцев.
Як ставити завдання за впровадження точного землеробства
Завдання, які ставляться в процесі впровадження системи точного землеробства, мають бути конкретними та мати термін виконання.
Технічні особливості агрегатів
На думку фахівця, якщо розкидач чи обприскувач має ширину захвату 36 м і не має пофорсункового управління, то ілюзії про те, що система працюватиме, так і залишаться ілюзіями. Якщо агрегат не можна переналаштувати, потрібно це розуміти та шукати вихід.
Агрохімія
Найпростіші показники, з якими кожен аграрій знає, як працювати, — це вміст органіки в ґрунті та його кислотність. Щодо останньої не все так однозначно. Наприклад, є поле з нейтральними показниками кислотності, але відмічається досить висока насиченість воднем, і якщо звернути увагу тільки на кислотність ґрунту, то проводити там меліорацію недоцільно. Але якщо подивитися на вміст кальцію та водню, то, відповідно, є чітке бачення, що той високий вміст водню бажано було би компенсувати.
«Інша ситуація, коли низька кислотність ґрунту — 4-4,5 рН, при цьому майже відсутні катіони водню і досить високий вміст кальцію. З одного боку, якщо дивитися на кислотність, то виникає бажання це поле провапнувати, але якщо дивитися на інші показники, то вапнування може, навпаки, погіршити ситуацію. На цих полях варто працювати з вмістом органіки, пожнивними рештками. Коли ж кальцію замало, можуть знадобитися десятки тонн на 1 га вапна, щоб якось вплинути на ситуацію», — пояснює фахівець.
Провести експеримент, отримати результат і оцінити, чи добре все працює
Якщо поля засівають з однаковою нормою, працюють за однією технологією відповідно до культури та умов року, то залікова врожайність буде відрізнятися.
«Якщо ми виділяємо зони, визначаємо їхню продуктивність (+/- 20% від середньої), то варто розуміти, що залежно від сезону і культур, які в цих зонах ростимуть, результати можуть бути різними. Тому потрібно постійно навчатися, вдосконалюватися. Більшість аграріїв, які працюють з диференційованими внесеннями, з різними технологіями, щороку проводять експерименти, оскільки змінюється клімат, техніка, технології», — зауважує Дмитро Зайцев.
Кейс ІМК у впровадженні точного землеробства
Операційний директор ІМК Богдан Кривіцький прийшов у компанію 2017 року, відтоді разом із колегами почали створювати відділ точного землеробства і вдосконалювати технології.
Відправною точкою у впровадженні точного землеробства стало ПП «Агропрогрес», яке входить до складу холдингу ІМК. Ми починали з простого, деяка техніка була оснащена автопілотом, була базова станція, системи картографування врожайності. Спочатку працювали над базовими речами — технічне переоснащення автопарку, його уніфікація, аудит, аналітика, збір даних. Глобально, якщо ви розумієтеся на точному землеробстві, маєте досвід, то працювати нескладно.
Я свій шлях починав з аналітики точного землеробства, де контролював виконання усіх технологічних операцій — обробка карт даних, їх аналіз, а надалі — розробка карт завдань із дифвнесення добрив, дифпосіву тощо. Агрономічна служба на основі карт має приймати зважені рішення, а потім будувати плани на майбутнє, також важлива робота із зонами полів. Щодо інженерного напряму, варто кожному інженеру розуміти, для чого створена та чи інша техніка.
Стратегія впровадження точного землеробства в компанії має бути спільною для всіх. Кожен відділ відповідає за свій напрям.
«Спеціаліст із точного землеробства — це людина, яка працює більше з технікою, але володіє навичками роботи з програмним забезпеченням, ґаджетами, дронами. Тобто це має бути всебічно розвинена людина, яка активно користується всіма цифровими рішеннями», — пояснює Богдан Кривіцький.
Диференційований посів, дифвнесення та картографування полів під час війни
У компанії протягом двох років проводили тестування, економічне обґрунтування, аби точно визначитися, чи повною мірою ІМК йде у диференційований посів. Визначали максимум полів, які підходять під таку агрооперацію.
Загалом з дифпосівом легше працювати, адже ця технологія не потребує додаткових інвестицій. Потрібно розподілити середню норму на різні зони поля, і фактично ти нічим не ризикуєш. Але періодично варто перевіряти, чи дійсно ви йдете тим шляхом, який вам потрібен. Ми щороку перевіряємо, адже погода різна, умови різні, все працює по-різному.
Богдан Кривіцький зазначає, що аграрії здебільшого не розуміють причини неоднорідності на полі, відповідно, не можуть точно спрогнозувати, що та чи інша зона спрацює так чи інакше протягом сезону. Або ж зони дуже яскраво виражені, тому потрібно робити дифвнесення, аби отримати результат і зафіксувати його. У ІМК на кожному полі є контрольні ділянки, які слугують лакмусовим папірцем у технології.
Якщо у нас чітко сформована карта завдань, видно чіткі норми, межі, якщо відбувся посів, і ми отримали дані картографування без похибок і відхилень, то вважаємо, що карта спрацювала на етапі посіву. Надалі агрономічна служба опрацьовує ці дані, проводить скаутинг посівів (оглядають спершу сходи культури, адже від цього залежить урожай), доповнюють інформацію в період вегетації культури, і вже на фінальній стадії є розуміння, чи спрацював дифпосів коректно. У будь-якому разі потрібно в кожній зоні експериментувати, залишати контрольні ділянки з різними нормами, щоб розуміти, куди рухатися далі.
У ІМК надають перевагу штатним системам картографування, які встановлені на техніці.
До збору врожаю ми готуємося також на основі даних. Орієнтуємося на ситуацію, на масиви полів, на комбайни, які в нас є (власні та наймані), та їхні можливості. Дивимося, яка система картографування на кожному комбайні, щоб розуміти якість закартографованої площі. Знімають дані фахівці з точного землеробства на місцях, калібрують, перевіряють інформацію, передають її та завантажують у спеціальний додаток.
На Сумщині компанія обробляє 23 тис. га землі. Цього року закартографувалися на 84% площі. Зважаючи на повітряні тривоги, роботу РЕБ — це досить хороший результат. Проблема в цілому є, але вона не скрізь однакова, зауважують фахівці. Загалом по компанії приблизно 75% полів вдалося закартографувати цього сезону.
У впровадженні елементів точного землеробства ще є куди рости
П'ять років тому в ІМК планували впровадити селективне обприскування, але даний прийом поки втілити не змогли.
«Я вірю, що це наше майбутнє, і ми вже переходимо на нові обприскувачі, які потенційно можуть бути обладнані системами селективного обприскування», — розповідає Богдан Кривіцький.
Також поки нішевим рішенням для компанії залишається автономна сільськогосподарська техніка. Наступні 5-7 років визначать, чи стане це трендом.
У нас є в планах також активне використання ШІ для роботи у відділі точного землеробства та в супутніх відділах. Це потрібно для аналізу наших даних, адже ми працюємо з величезним масивом, із яким фізично впоратися складно, тому залучення ШІ нам допоможе спростити роботу.
Натомість у компанії активно застосовують обприскування дронами, масштабували диференційоване внесення, оновили парк посівної техніки, переобладнавши усі сівалки для точного висіву, також досліджують ущільнення ґрунту й за результатами коригують глибину рихлення.
Сьогодні ІМК не уявляє своєї роботи без точного землеробства та інновацій. Фахівці розповідають, що оптимально починати впроваджувати технологію з земельного банку в понад 200 га. Варто лише прорахувати економічну доцільність індивідуально для кожного господарства. До того ж радять застосовувати системи точного землеробства глобально, а не частково — тоді можна досягти максимального ефекту.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
