Найдешевше — внести безводний аміак восени, та для того, щоб застосування будь-якого елементу живлення було ефективним, його слід давати тоді, коли він потрібен культурі.
Таку думку висловив керівник відділу науково-технологічного забезпечення AgriLab Володимир Махота під час агродіалогу «Битва за врожай-2022» на полігоні аграрних інновацій Digital Field.
«Головна мета будь-якого обробітку — розмістити ресурс там, де знаходиться коренева система. За період вегетації азот може переміститись максимум на 15-20 см. Це значить, що внісши азотні добрива на глибину кореневої системи, де він не буде денітрифікуватись, ви значно збільшите їхню ефективність. І навпаки, розкидавши навіть найдорожчі добрива після оранки, ви зосередите основну масу елементів живлення на поверхні. Й уже наприкінці травня рослина не зможе використати цей ресурс. Спосіб внесення дуже важливий», — зазначає Володимир Махота.
Тим більше, що він може призвести до протилежного ефекту.
«Коли ми суцільною нормою розкидаємо добрива, ми підвищуємо рівень амонійного й нітратного азоту в усьому ґрунті — пригнічуємо природну азотфіксацію, фактично переводячи азотфіксаторів у розряд споживачів азоту, — наголошує керівник відділу агрономічного супроводу проєкту FreeFARM Олег Пелипенко. — При локальному внесенні це відбувається тільки в зоні внесення добрив, а на решті площі створюються комфортні умови для азотфіксації».
Надлишкові норми азоту — небезпечні, але вони загрожують ґрунту не тільки закисленням
За словами Олега Пелипенка, якщо на добре забезпеченому полі під кукурудзу розкидали велику норму азотних добрив, культура почне споживати їх лише за 1-1,5 місяці. За цей період співвідношення між азотом і вуглецем зсувається в бік менше 20 — бактерії інтенсивно розвиваються.
«Й за відсутності пожнивних решток цей азот викликає мінералізацію та вигорання гумусу. Це одна з причин, чому в Україні значно скоротилися його запаси», — зазначає Олег Пелипенко.
Також при плануванні норми фахівці радять враховувати залишкову кількість азоту. Оскільки нітратам властиво підійматись угору, то відбирати проби ґрунту потрібно в шарі 1 м.
Для довідки: Digital Field — перший в Україні онлайн-демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab. Це дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

Науковці з Нью-Йоркського університету розробили інноваційний метод, який дозволяє вирощувати кукурудзу з вищою ефективністю використання азоту. Поєднавши штучний інтелект і знання про генетику рослин, вони визначили групи генів, що керують здатністю культури засвоювати азот — один із головних чинників урожайності та витрат на добрива.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Провідне господарство Полтавщини «Полтава-Сад» стало осередком зібрання найпрогресивніших аграріїв України, які відвідали польову конференцію «АгроФорсаж 2024».

Погіршення характеристик ґрунту аграрії відчувають одразу за економічними показниками, коли починають отримувати менші прибутки.
