Найдешевше — внести безводний аміак восени, та для того, щоб застосування будь-якого елементу живлення було ефективним, його слід давати тоді, коли він потрібен культурі.
Таку думку висловив керівник відділу науково-технологічного забезпечення AgriLab Володимир Махота під час агродіалогу «Битва за врожай-2022» на полігоні аграрних інновацій Digital Field.
«Головна мета будь-якого обробітку — розмістити ресурс там, де знаходиться коренева система. За період вегетації азот може переміститись максимум на 15-20 см. Це значить, що внісши азотні добрива на глибину кореневої системи, де він не буде денітрифікуватись, ви значно збільшите їхню ефективність. І навпаки, розкидавши навіть найдорожчі добрива після оранки, ви зосередите основну масу елементів живлення на поверхні. Й уже наприкінці травня рослина не зможе використати цей ресурс. Спосіб внесення дуже важливий», — зазначає Володимир Махота.
Тим більше, що він може призвести до протилежного ефекту.
«Коли ми суцільною нормою розкидаємо добрива, ми підвищуємо рівень амонійного й нітратного азоту в усьому ґрунті — пригнічуємо природну азотфіксацію, фактично переводячи азотфіксаторів у розряд споживачів азоту, — наголошує керівник відділу агрономічного супроводу проєкту FreeFARM Олег Пелипенко. — При локальному внесенні це відбувається тільки в зоні внесення добрив, а на решті площі створюються комфортні умови для азотфіксації».
Надлишкові норми азоту — небезпечні, але вони загрожують ґрунту не тільки закисленням
За словами Олега Пелипенка, якщо на добре забезпеченому полі під кукурудзу розкидали велику норму азотних добрив, культура почне споживати їх лише за 1-1,5 місяці. За цей період співвідношення між азотом і вуглецем зсувається в бік менше 20 — бактерії інтенсивно розвиваються.
«Й за відсутності пожнивних решток цей азот викликає мінералізацію та вигорання гумусу. Це одна з причин, чому в Україні значно скоротилися його запаси», — зазначає Олег Пелипенко.
Також при плануванні норми фахівці радять враховувати залишкову кількість азоту. Оскільки нітратам властиво підійматись угору, то відбирати проби ґрунту потрібно в шарі 1 м.
Для довідки: Digital Field — перший в Україні онлайн-демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab. Це дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

Науковці з Нью-Йоркського університету розробили інноваційний метод, який дозволяє вирощувати кукурудзу з вищою ефективністю використання азоту. Поєднавши штучний інтелект і знання про генетику рослин, вони визначили групи генів, що керують здатністю культури засвоювати азот — один із головних чинників урожайності та витрат на добрива.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Провідне господарство Полтавщини «Полтава-Сад» стало осередком зібрання найпрогресивніших аграріїв України, які відвідали польову конференцію «АгроФорсаж 2024».

Погіршення характеристик ґрунту аграрії відчувають одразу за економічними показниками, коли починають отримувати менші прибутки.
