«У бактеріальну целюлозу, що складається із суміші бактерій та грибів, я вживляю волокна та листочки коноплі. Із цього утворюється плівка, з якої виготовляю посуд, що є альтернативою пластиковому, та папір, що використовується як пергаментний або для декору. Якщо плівка товстіша, то її можна застосовувати як штучну шкіру, з якої за кордоном виготовляють сумки, гаманці, взуття», — розповідає біодизайнер Олег Земнухов.
За його словами, такий посуд після миття використовується повторно. При цьому, як посуд, так і пергаментний папір з конопель можна їсти.
Наразі біодизайнер експериментує із виготовленням з конопель будівельного матеріалу.
«Кострицю, тобто відходи після обробки стебла коноплі, можна використовувати як сировину для будівельного матеріалу — коноплебетону. Коли будується каркас, його затрамбовують вапном із кострицею. Через три дні знімають обшивку — і стіна готова. Планую побудувати таким чином свою майстерню», — додає Земнухов.
Окрім того, біодизайнер виготовляє з конопель взуття, одяг, губки для миття посуду, жалюзі, халву, квас та вирощує мікрозелень.
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Відновлення меліоративної інфраструктури дозволило суттєво підвищити врожайність картоплі на Житомирщині.

Сьогодні економіка виробництва змінилася настільки, що традиційна аграрна модель стає занадто дорогою та ризикованою. Коли собівартість зростає на 30%, питання виживання бізнесу стає питанням пошуку інструментів для збереження маржі.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.


