Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) та Миколаївський національний аграрний університет домовилися про співпрацю у напрямі інноваційного забезпечення сфер рослинництва, розсадництва та захисту рослин.
Про це повідомив заступник голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін під час візиту в лабораторію сучасних інтелектуальних біосистем та агротехніки Миколаївського національного аграрного університету.
Головною темою зустрічі стало обговорення можливостей започаткування спільних проєктів у сфері інноваційного забезпечення рослинництва та розсадництва. Зокрема, йшлося про підтримку впровадження та функціонування спеціалізованих роботизованих систем для захисту рослин і підвищення ефективності аграрного виробництва.
«Держпродспоживслужба активно співпрацює із закладами вищої освіти аграрного профілю. Разом опрацьовуємо моделі та прогнози стану фітосанітарного благополуччя, враховуючи сучасні концепції щодо кліматичних змін. Крім того, продовжуємо цифровізацію управлінських процесів у сфері фітосанітарного контролю, зокрема через систему ePhyto», — повідомив Сергій Захарін.
Він також зазначив, що найкращі студенти університету зможуть проходити практику в установах системи Держпродспоживслужби, включно з фітосанітарними лабораторіями, а після завершення навчання — працевлаштовуватися за фахом.
Ректор Миколаївського НАУ В’ячеслав Шебанін підкреслив, що освітні програми університету дають змогу студентам опановувати сучасні цифрові та інженерні компетентності, зокрема у сфері роботизованих систем.
«Університет оснащено високотехнологічним науковим і освітнім обладнанням, що підтримує високу якість освіти. Кафедри університету здійснюють оригінальні наукові розробки, які можуть бути використані на практиці для забезпечення фітосанітарного благополуччя», — зазначив ректор.
«Миколаївський національний аграрний університет — відомий заклад вищої освіти аграрного профілю, який досліджує різні аспекти цифрових та інженерних технологій. Одним із напрямів є використання роботизованої техніки у рослинництві з сучасним програмним забезпеченням. Ми домовилися про обмін актуальними науковими результатами, що мають високий потенціал для практичного впровадження», — підкреслив Сергій Захарін.
За його словами, співпраця дозволить поширювати сучасні технологічні рішення у аграрному секторі та гарантувати високу якість кінцевого продукту.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні — липні 2026 року зріс на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – червні показник знизився на 1,6%).

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

В Україні триває вступна кампанія до магістратури. Дедалі більше випускників бакалаврату і молоді загалом ставлять собі однакове запитання: чи варто продовжувати навчання, якщо можна відразу піти працювати? Логічна відповідь звучить так: варто, якщо магістратура дає не лише диплом, а й роботу, практику, професійні контакти та можливість заробляти ще під час навчання.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Ще десять років тому агробізнес асоціювався переважно із землею, технікою та врожайністю. Сьогодні цього вже недостатньо. Світ входить у нову епоху, де ключовим ресурсом стають не гектари, а дані. Саме вони дозволяють агровиробникам працювати швидше, точніше та ефективніше.

На базі органічного підприємства «Агроекологія» у Полтавській області відбувся Польовий форум 2026 «Вирощування органічного ріпаку та проса», співорганізатором якого виступив сертифікаційний орган «Органік Стандарт».