Особистий погляд

На Херсонщині зафіксували масовий розвиток сарани. Ситуація почала набувати критичного характеру на початку червня. На сполох забили місцеві фермери, які помітили на своїх посівах масове поширення сарани та її міграцію.

Великі національні торговельні мережі готові надавати можливість для дрібного виробника, закуповувати ягоди, горіхи, нішеві крупи. Співпраця можлива у форматі Інноваційних груп дрібних агровиробників (SIGs — Small Innovation Groups), що наразі успішно застосовується в країнах Європейського Союзу і є частиною спільної аграрної політики.

Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найбільшим торговельним партнером України на південь від Сахари. Проте товарообіг між країнами невеликий — торік обсяг двосторонньої торгівлі становив майже $114 млн. До ПАР Україна постачає переважно сировинну продукцію, а закуповує фрукти, вино.

Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.

Агровиробники намагаються диверсифікувати бізнес і розширити виробництво новими продуктами. З початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато проєктів у переробній галузі: як великі гравці агроринку, так і фермери зосередилися на створенні продукції з доданою вартістю.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.

Геополітична ситуація у світі мінлива та напружена, міжнародні альянси втрачають свою силу і потребують створення нових об'єднань, а рішення окремих політичних фігур впливають на цілі континенти. До того ж на людство чекають вагомі зміни, пов'язані з ШІ. Вже за 20 років матимемо «нову промислову революцію».

Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.

Сьогодні чи не кожен аграрій в Україні працює з системами точного землеробства, цифровими рішеннями, автоматизує виробництво, щоб отримати максимальний ефект. Саме інновації дозволяють агробізнесу бути конкурентоспроможним.

В Україні вже розпочався сезон тепличних овочів. Невеликими обсягами, але з високими цінами огірки та томати надходять у продаж. Травневе похолодання відтерміновує постачання зелені. AgroPortal.ua дізнавався, яка ситуація на ринку овочів, і чого очікують від нового сезону виробники.

Фрукти з Європи та інших континентів постачатиме до України USPA Fruit. Проєкт вдалося реалізувати завдяки присутності агентів компанії у Греції та Іспанії, які особисто контролюють якість і логістику.

Озимий ріпак має рентабельність 76%, ярий — 43%, проте це все ж більше, ніж кукурудза чи інші культури. Крім того, ріпак має вагому перевагу — дозволяє швидко отримати кошти, і ціна на нього стабільна. Тому аграрії й обирають цю культуру попри всі наявні ризики.

Аспарагус, або спаржа — невибаглива та холодостійка культура, але цьогорічна весна з перепадами температур все ж таки вплинула на якість рослини.

Останні весняні заморозки найбільше шкоди завдали посівам уже квітучого ріпаку. В соцмережах ширилися відео, де аграрії просто переорюють площі, перебиваючи ріпак на сидерати. Тож ранніх грошей, на які розраховували сільгоспвиробники від збуту цієї культури, не буде.

Цього року всі три найбільших садівничих регіони України — Буковина, Закарпаття та Поділля — суттєво постраждали від сильних і тривалих морозів. Обсяг втрат прогнозувати поки що складно, але погодний фактор позначиться як на кількості, так і на якості фруктової продукції.