Особистий погляд

AgreenaGro допомагає господарствам отримувати оплату за застосування регенеративних сільськогосподарських методів, які корисні для клімату та для ґрунту, таких як зменшений ґрунтообробіток, використання покривних культур, органічних добрив та залишання пожнивних решток у полі (мульчування тощо). Крім того, ця платформа також надає інструменти для прийняття рішення, які методи та технології застосовувати для підвищення прибутковості господарства.

Овочево-ягідне господарство «ОСЬО органік» в Яготинському районі на Київщині уже понад 8 років вирощує лише органічні продукти, сертифікуючи їх за українськими та європейськими стандартами. В асортименті малина, смородина, порічка, фундук, аґрус, ревінь, картопля, томати, огірки, кабачки, цукрова кукурудза, зелень, гарбузи та багато іншого. Лише цього року господарство сертифікувало 41 позицію.

Для агробізнесу соя залишається цікавою високомаржинальною культурою завдяки стабільному попиту й досить високій ціні. Проте з січня 2025 року може виникнути нова немитна перешкода для експорту сої до ЄС, адже почне діяти регламент EUDR (European Union Deforestation Regulation). Він передбачає повну простежуваність продукції включно з геолокацією та необхідністю підтвердження, що раніше поля під соєю не були лісом, а також заборону змішування продукції з невідповідною або неперевіреною.

Жнива цього року порівняно з минулим розпочалися пізніше. Серед причин — затяжна й досить прохолодна весна, що не дало змоги врожаю дозріти у звичні строки.

Кінцева ціна на полицях магазинів на фрукти та овочі залежить від балансу попиту і пропозиції. Водночас, високі ціни на продукцію не забезпечують великих прибутків для агровиробників.

Зростання цін на харчові продукти буде продовжуватися в другій половині 2025 р. — першій половині 2026 р.

Українські аграрії в останні роки вирощують постійні обсяги кавунів у різних регіонах. Мало хто розширює посіви, в основному через вплив погоди.

На фоні високої привабливості вирощування сої в Україні останніми роками значно зросла і її переробка. У вересні-червні 2024/25 МР виробництво шроту сягнуло 1,7 млн т, з яких 61%, або 1,07 млн т — було експортовано.

На молочному ринку вже довгий час триває протистояння між виробниками та переробниками щодо цінового питання. Одні вимагають підвищити закупівельні ціни, інші — більше платити не можуть, оскільки затратна частина на переробку, логістику та реалізацію продукції доволі велика. При цьому всі учасники ринку розуміють, що не можуть працювати один без одного, тож шукають нові моделі, які дозволять усім бути з прибутком.

На Херсонщині зафіксували масовий розвиток сарани. Ситуація почала набувати критичного характеру на початку червня. На сполох забили місцеві фермери, які помітили на своїх посівах масове поширення сарани та її міграцію.

Великі національні торговельні мережі готові надавати можливість для дрібного виробника, закуповувати ягоди, горіхи, нішеві крупи. Співпраця можлива у форматі Інноваційних груп дрібних агровиробників (SIGs — Small Innovation Groups), що наразі успішно застосовується в країнах Європейського Союзу і є частиною спільної аграрної політики.

Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найбільшим торговельним партнером України на південь від Сахари. Проте товарообіг між країнами невеликий — торік обсяг двосторонньої торгівлі становив майже $114 млн. До ПАР Україна постачає переважно сировинну продукцію, а закуповує фрукти, вино.

Від неузгодженості цін і відсутності співпраці між виробниками та переробниками молока страждають обидві сторони. На тлі повернення експортних квот до ЄС настав час для перемовин.

Агровиробники намагаються диверсифікувати бізнес і розширити виробництво новими продуктами. З початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато проєктів у переробній галузі: як великі гравці агроринку, так і фермери зосередилися на створенні продукції з доданою вартістю.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.