Про це заявив керівник Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Олег Нів'євський в ході презентації «Огляду державної підтримки в АПК України», підготовленого Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.
Він зазначив, що раніше до зазначених заходів належала і цінова підтримка, тобто втручання держави в ціноутворення через експортні обмеження, встановлення мінімальних цін або невідшкодування ПДВ при експорті зернових чи олійних культур.
«У галузевому поділі лідерами за розміром отриманої підтримки за останні двадцять років є виробники курятини та яловичини. Вцілому до 2016 року спостерігалась така закономірність: експортно-орієнтовані галузі рослинництва в основному потерпали від державного втручання в ціни, тоді як тваринництво переважно вигравало та мало чималу підтримку», — сказав Нів'євський, говориться у повідомленні KSE.
Водночас, за словами експерта, виробники цукру досі отримують значну підтримку через особливий торговельний режим — тарифна імпортна квота та імпортне мито у розмірі 50%.
З іншого боку, виробники пшениці і кукурудзи систематично страждали від втручань держави в торгівлю, зокрема, експортні обмеження, експортні мита чи квоти, а також до 2016 — невідшкодування ПДВ при експорті зернових культур.
Але з словами Олега Нів'євського, очевидними є і позитивні тенденції.
«Починаючи з 2016 року держава мінімізувала свій вплив на торгівлю через різноманітні експортно-імпортні обмеження. Торгівля сільськогосподарською продукцією за виключенням цукру була лібералізована, що, у свою чергу, сприяє економічному розвитку та більшій конкурентоспроможності аграрного сектору», — наголосив він.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Сільгоспвиробники Волинської області цього року залучили понад 3 млрд грн кредитів на весняно-польові роботи.

Міністерство економіки та довкілля перерахувало банкам-учасникам 242,4 млн грн для виплати компенсації за заявками, поданими у травні в межах програми компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

Уряд опрацьовує новий механізм компенсації для аграріїв, які втратили урожай через бойові дії.

Україна офіційно визначила Виплатну агенцію, яка в майбутньому адмініструватиме державну підтримку сільського господарства за правилами Спільної аграрної політики Європейського Союзу (CAP).

Українські фермери отримали понад 167 млн грн державної допомоги на утримання великої рогатої худоби усіх напрямів продуктивності.