Таку думку висловив президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса в комментарі ТСН.ua.
«В першу чергу — це всесвітня мобілізація заходів щодо коронавірусу, розповсюдження коронавірусу. Якщо все це розпочиналося з Китаю, пішло в Азію, і зараз бачимо, що вся Європа розбирається з цією проблематикою. Друге питання — це торговельна війна між Саудівською Аравією і Росією, яка по суті знизила ціни на нафту. Ну і глобальна криза, яка розповсюджується на весь світ, в тому числі і на Україну, і вплине і на українське сільське господарство», — розповів експерт.
Ліссітса зазначив, що українські аграрії протягом минулого року експортували продукції до Китаю на $1,3 млрд. Переважно це була кукурудза, олія соняшникова і соєва.
«Азійський ринок є найбільшим для українського сільського господарства, потім — європейський, і тепер ці два ринки потерпають від цих трьох глобальних факторів. Тож вплив може бути і може бути суттєвим, адже загалом аграрний експорт того року був понад $22 млрд», — сказав президент УКАБ.
За його словами, зараз спостерігається падіння цін на продукцію, таку як рослинна олія, соняшникова олія, більше ніж на 15%. Така ситуація може знизити надходження не лише для компаній, які працюють в агросекторі, але і для держави.
«Тому вплив може бути суттєвим, що показали останні три тижні. Як маркер — акції українських публічних компаній, які на світових біржах впали більше як на пів мільярда доларів. Знизилася капіталізація на українські аграрні компанії, які розміщені на західних біржах, — зазначив він. — Цей показник у $22 млрд, який був по експорту минулого року, перевершити буде дуже важко. Тому зараз дуже багато ризиків, і важко передбачити, як будуть розвиватись події наступними тижнями, місяцями. Але те, що вплив буде — це вже є факт».
Щодо цін на продукти харчування, то експерт не виключає здорожчання, але сподівається, що паніки не буде. Він додав: якщо не буде достатньо надходжень від експорту, то буде послаблення гривні, і це вплине на те, що всі продукти, прив'язані до долара, будуть дорожчати.
«А в сільському господарстві суттєва складова прив'язана до долара, бо ми дуже багато імпортуємо — аграрної хімії, і з того ж таки Китаю. Я, до речі, не знаю, як ми будемо імпортувати цього року і насіння, і техніку тощо. Плюс до всього цього у нас є сезонні чинники, у нас завжди певні категорії продуктів піднімались в ціні, починаючи з квітня, особливо перед Великоднем. Тому не виключаю, що негативний вплив буде і для споживачів», — зазначив Ліссітса.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Французькі фермери зіткнуться з посиленням конкуренції та отримуватимуть меншу частку аграрного бюджету Євросоюзу в разі вступу України до блоку.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.