Підготовлений Європейською комісією регламент, який продовжує дію заборони на імпорт українського агроекспорту, стосуватиметься меншої кількості товарів.
Про це повідомляє «Європейська правда», посилаючись на джерело в українському уряді.
За словами співрозмовника видання, з-під дії заборони буде виключено тверді сорти пшениці, гібриди кукурудзи, а також матеріал для сівби та спельту.
Він зазначив, що відповідний регламент Єврокомісії може бути офіційно оприлюднений до кінця дня 5 червня.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Більшість олійно-екстракційних заводів (ОЕЗ) в Україні минулого тижня стали озвучувати ціни лише на новий урожай соняшнику, при цьому діапазон ще коригувався, складаючи близько 19000-23000 грн/т.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.