Закриття країн-сусідів для вітчизняного зерна не можна пояснювати виключно політичними заграваннями урядів до майбутнього електорату. Є цілком об'єктивне підґрунтя, як-то: зміна кон’юнктури ринку, зниження цін на світових ринках, проблеми з якістю.
Про це AgroPortal.ua розповіла аналітик, експерт аграрного ринку Марія Колесник.
За її словами, в першу чергу змінилася кон’юнктура ринку: війна вплинула на старих гравців, з’явилися й нові, не завжди «чисті» трейдери, які не завжди чітко дотримувалися правил, і це викликало проблеми з якістю.
Крім того, якраз у цей період просіли ціни на світових ринках, що додатково тиснуло на європейських фермерів. Отже, надлишок пропозиції з України ще більше погіршив ситуацію. А далі спрацювало політичне замовлення, і не виключено, що з боку росії, яка постійно займається підбурюванням, використовуючи механізми проплати певних політичних партій, зокрема проросійських, які починають провокувати збурення.
«Це не уряди країн взяли і заборонили українське зерно. До того ж, вибори не відбуваються прямо зараз, щоб вигадувати якісь схеми. Просто вони були змушені відповідати на заворушення серед місцевих аграріїв. Це вимушений крок», — пояснила Марія Колесник.
Учасники ринку, зокрема трейдери, наголошують, що про істинні причини заборони українського імпорту можна лише здогадуватися. Але все-таки першопричиною вони вважають передвиборчу політику європейських країн.
Коли діяла повна заборона на ввезення продукції, це позначилося доволі негативно, експорт кардинально впав. Зараз же, коли дозволений транзит, і заборона стосується лише реалізації на території саме країн, які межують з нашою, наслідки будуть не настільки негативними.
Звісно, це неприємно. Будь-які обмеження, особливо на тлі зупинки портів, мають негативні наслідки. Проте зараз уже кінець старого сезону, і заборона фактично діятиме до старту нового. Тобто це короткий проміжок часу.
До того ж, ситуація із забороною на пшеницю, соняшник, кукурудзу і ріпак не настільки критична, адже Україна ніколи не постачала пшеницю чи кукурудзу до Польщі. Ріпак завжди йшов у Європу на біодизель, втім, на сьогодні основні обсяги вже реалізовані. До війни цю культуру реалізовували протягом 3-4 місяців сезону. Зараз це складніше, але з ріпаком особливих проблем немає.
Усі ризики трейдери будуть намагатися перекладати на виробника, визначаючи нижчі закупівельні ціни.
«У фермерів мало шансів відреагувати на ситуацію. Навіть якщо вони ще не всі площі посіяли, здебільшого через складні погодні умови, то все одно посівний матеріал уже закуплений. Останніми роками, враховуючи зміну клімату, до середини травня практично все було засіяне», — зазначає Марія Колесник.
Втім, це ще не означає, що фермери неодмінно понесуть збитки.
Ми не знаємо, що буде наступного сезону. Це зараз збитки можуть бути у тих, хто не продав залишки старого врожаю, хто планував збувати його наприкінці сезону, очікуючи піку ціни. Більшість же зерна вже має бути на складах трейдерів. Якщо ж хтось із фермерів й досі тримає власне зерно, то це мало бути свідомим рішенням. Будь-який ризик має свою ціну. Якщо ви сподівались на цінове зростання та намагались притримати зерно до пікових цін, повинні були розуміти, що також існує висока ймовірність настання цінових гойдалок, які завжди характерні для цього часового періоду. Інколи вони пов’язані з погодою, а інколи і з політичними чинниками. Хто не хотів ризикувати, певно, мав би реалізувати весь свій попередній врожай раніше. Також варто розуміти, що зараз складні часи, які підвищують звичайні ризики, і керуватися виключно підходами мирного періоду, напевно, не варто.
На найближчий період Марія Колесник прогнозує стабільні закупівельні ціни всередині країни. Надалі все залежатиме від погоди, а також від старту сезону, адже на початку жнив ціни здебільшого просідають.
Вона не виключає, що ризик продовження заборони на імпорт агропродукції до окемих країн ЄС є. Втім, багато чого залежить від того, як пройдуть перемовини, які гарантії щодо якості продукції зможуть надати українські постачальники тощо.
Але аналітик водночас додає, що в загальносвітовому масштабі заборона експорту не відіграє ключової ролі: «Маємо визнати, що ми ніколи не постачали на ці ринки мільйони тонн. На тлі складної ситуації з портами це взагалі не проблема. Тому основні зусилля варто спрямувати саме на поновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи».
Представники аграрного бізнесу та трейдери зазначають, що те, що український бізнес здатний інтегруватися в таких надскладних умовах і продовжувати постачання зерна, — це лише плюс для європейської економіки. Ситуація із забороною імпорту ще раз доводить, що український бізнес дуже гнучкий, здатний пристосовуватися до будь-яких умов. Звісно, це не 100% підприємств, але точно більшість.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Закупівельні ціни на кукурудзу нового врожаю в портах Дунаю з початку тижня знизилися на $3–10/т і станом на 17 вересня становлять переважно $165–170/т на умовах CPT-порт.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 18 вересня складає 4,55 млн т, що на 1,1 млн т, або 20% менше за показник минулого сезону.

19–23 жовтня 2026 року відбудеться 5-денний фаховий навчальний тур до Австрії для агрономів, фермерів, керівників агропідприємств та експертів із вирощування не-ГМ бобових культур, які прагнуть зберегти та розширити свої позиції на ринку Європейського Союзу.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.