Замість невідкладної євроінтеграційної реформи наглядова рада дозволила Укрзалізниці заробляти на нереформованості

«Укрзалізниця» одноосібно контролює планування перевезень та формує стикувальні розклади, її чиновник підписує план, і ніхто, крім нього, не знає, коли вагон перетне кордон. За 2022 рік УЗ так і не налагодила стикування графіків прибуття українських вантажів на кордон з інфраструктурою і рухомим складом європейських перевізників і країн. Сьогодні ж вона пропонує «комплексну послугу експедирування», маючи на території ЄС свій парк вагонів євроколії 1435 мм і можливості підлаштовувати стикувальний розклад під свої вагони. Відсутність відкритого стикувального розкладу та незалежного від «Укрзалізниці» центру планування, де її конкуренти могли б планувати перехід кордону, — передумови непереборної конкурентної переваги «Укрзалізниці».  

Створення дочірнього підприємства розширює географію економічної діяльності «Укрзалізниці». Водночас дозвіл наглядової ради на концентрацію «Укрзалізницею» монополії суперечить Євродирективам, які Україна зобовʼязувалася імплементувати 9 років тому згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.

Розширення «Укрзалізницею» географії дільності шляхом створенням дочірнього підприємства трактується як зближення з ЄС. Але для справжнього, а не уявного зближення з ЄС, Україна має не експортувати в ЄС модель заробітку на монополії залізниці, а виконати умови Євродиректив, які її усувають. Запровадити недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури. Розділити «Укрзалізницю», щоб вагонна компанія, локомотивна й інфраструктурна стали окремими одиницями, і не були б у підпорядкуванні одного керівника, як зараз. Тоді буде конкуренція на рівних умовах, яка існує в Європі вже понад 30 років. На жаль, у галузі залізничного транспорту Україна має найнижчий рівень виконання зобовʼязань з імплементації законодавства ЄС. Замість подолання розриву, що відділяє нас від євроінтеграції, наглядова рада УЗ дозволяє «Укрзалізниці» продовжувати концентрувати у своїх руках монополію та за допомогою її важелів брати участь у конкуренції. Наглядова рада УЗ була створена в межах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС у частині корпоративного управління держкомпаніями. І зараз цей орган схвалює крок, що суперечить угоді в частині лібералізації ринку. В чому тоді сенс їхньої діяльності? Якщо вони проти руху України в ЄС, логічним було б почати з себе і саморозпуститися.

Пріоритетом діяльності наглядової ради «Укрзалізниці» має бути створення умов рівноправної конкуренції на ринку залізничних перевезень. 

За чинної монополії та нереформованої системи планування перевезень, у «Укрзалізниці» є один спосіб досягати переваги. Якщо їхнє перевезення не стає кращим, їм доведеться робити так, щоб в інших воно ставало гіршим. Зараз начальник станції, локомотивники, працівники рухомого складу — належать одному конкуруючому субʼєкту, а іншим — не належить нічого. Навіть немає середовища, де можна було б спланувати свою роботу, тому що єдина наявна інформаційна система — це система одного з конкурентів. І всі працюють за правилами, створеними одним із конкурентів. Це неможливо назвати конкурентним середовищем. Це шкодить виробникам, тому що вони не можуть потрапити на форвардні ринки з привабливими цінами. Це призводить до стагнації самої «Укрзалізниці». Я б не був таким категоричним в оцінках наглядової ради «Укрзалізниці», якби вона ініціювала рішення, які наближають нас до виконання євродиректив. Недискримінаційний доступ до залізниці субʼєктам усіх форм власності та розділення «Укрзалізниці» потрібні, оскільки це усуває перекоси в системі. Не треба вигадувати велосипед, а варто просто привести систему до стану, що заохочує ефективність і не дає можливість будь-яким галузям паразитувати на інших. Коли ми виконаємо євроінтеграційні вимоги, і конкуренція змусить «Укрзалізницю» змінитись і стати клієнтоорієнтованою та ефективною, тоді є сенс освоювати нові ніші й напрями.  

Юрій Щуклін, експерт логістики, член Комітету з логістики Європейської бізнес асоціації