витрати

Великі агрокомпанії, які спеціалізуються на баштанних культурах, цього сезону можуть витратити до $5 тис./га з урахуванням оренди землі, технологічних операції, внесення добрив тощо, тоді як затрати дрібніших фермерів будуть у межах $1-1,5 тис.

ПП «Західний Буг» обробляє 64,5 тис. га землі на заході України. Вирощують кукурудзу, озимі зернові, ріпак озимий, сою, соняшник та буряки цукрові.

Виклики воєнного часу ускладнюють процеси в агровиробництві на всіх етапах, знижуючи доходи та вимагаючи більших витрат. Інноваційні рішення, зокрема технології точного землеробства та R&D, потребують інвестицій, але водночас дозволяють зменшити собівартість продукції, підвищити операційну ефективність і оптимізувати процеси в бізнесі.

Виробничі витрати фермерських господарств у 2023 році складатимуть близько 27,0 тис. грн на 1 га. Це лише на 1,9 тис. грн (+7,6%) перевищить показник довоєнного 2021 року (25,1 тис. грн).

Використання десикантів набуває важливого значення перш за все восени, коли є велика ймовірність затяжних дощів і навіть невеликих заморозків, що заважають вчасно почати збирання врожаю. Соняшник — одна з тих культур, які можуть найбільше постраждати від зволікання з виходом техніки на поле. Щоб уникнути осипання кошиків, варто застосовувати десикацію.

З погляду технології під час вирощування цукрового буряку не можна витрачати коштів менше, ніж потрібно, оскільки порушення технологій призведе до різкого зниження всіх показників.

До входження в овочевий бізнес потрібно готуватися як мінімум рік, оскільки швидкий і непрорахований початок призводить до втрат.

Цибуля цього сезону стала рекордсменкою за цінами серед усіх овочів. Української цибулі вистачило до середини січня, а далі на ринок надійшов імпорт. Зважаючи на ажіотаж та високі заробітки виробників, цього сезону до цибулевого бізнесу додадуться нові гравці. Досвідчені виробники попереджають, що в овочівництві не можна орієнтуватися на ціни попереднього сезону та варто бути готовими до перевиробництва.

Одними з фундаментальних проблем, які гальмують аграрний сектор, окрім вартості логістики, є відсутність обігових коштів у аграріїв та збільшення вартості засобів виробництва.

Нинішні закупівельні ціни не відповідають тим витратам, що були вкладені у виробництво та вирощування зернових.

Підприємства частково заміщають природний газ альтернативними видами палива, де це технологічно можливо та є фінансовий ресурс для відповідних інвестицій. Проте природний газ залишається основним видом палива для більшості з них — від 70 до 85%. Оціночна потреба для агросектору в природному газі на період вересень-2022 – квітень-2023 становить 860 млн м³.

Ключовим фактором другої половини 2021/22 МР і наступного сезону буде глобальне подорожчання всіх ресурсів для виробництва зерна.

Результати роботи галузі рослинництва в 2020/21 маркетинговому році були високими, навіть рекордними. Однак цьогоріч сільгоспвиробники стикнулися з серйозними труднощами у вигляді стрімкого зростання вартості матеріально-технічних ресурсів. Так, посівні затрати 2021/22 МР у 1,5 рази перевищують минулорічні.