Павло Коваль

Структура посівних площ в Україні за останні 2,5 воєнні роки змінилась не на користь відтворення землі та аграрної логіки.

Урожай пшениці цього року в Україні буде меншим порівняно з минулорічним.

Аграрії мають багато проблем затяжного характеру, які накопичують проблематику і потім даватимуть про себе знати в середньостроковій і навіть довгостроковій перспективі.

Кейс із польськими фермерами все ще не завершений попри розблокування пунктів пропуску.

Скорочення урожаю зернових в Україні відчуватиметься у всьому світі.

Проблема з логістикою, які виникли в України на західних кордонах, — це було прогнозовано, і у такій ситуації потрібно змінювати стратегію.

Небагато аграріїв відмовляться сіятись поточного сезону попри зниження рентабельності сільгоспкультур.

Українські аграрії переорієнтовуються на більш рентабельні бобові й олійні культури.

Зустріч президента росії володимира путіна з турецький президентом Реджепом Ердоганом щодо українського зерна може призвести до провокацій у морському коридорі.

Виклики, з якими стикнулися українські сільгоспвиробники, примушують їх припиняти свою діяльність.

Проблеми з логістикою аграрної продукції з України примушує все більше уваги звертати на переробку продукції.

Українським аграріям поки що вистачає елеваторів, але зараз триває збір соняшнику, а також не всі обсяги ранніх культур — ріпаку, ячменю та озимої пшениці — були вивезені.

Зупинка олійноекстракційних заводів, особливо припортових, внаслідок саботажу росією «зернової угоди» матиме наслідки не лише для олійної галузі.

Доцільність будівництва олійного трубопроводу до Європи викликає питання.

Українське сільське господарство стикається з численними викликами через логістичні проблеми, окупацію та мінування значної частини території, але при цьому залишається серед світових лідерів майже через рік після російського вторгнення.

За нинішньої моделі взаємовідносин аграрного сектору і «Укрзалізниці» експортери позбавлені доступу до ринків, а це загрожує агросектору банкрутством уже в найближчій перспективі.

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км², що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км².

На сьогодні, за оцінками експертів, у половини аграріїв-фермерів є нестача оборотних коштів для подальшої діяльності. Що в свою чергу може спричинити зменшення площ під посіви у 2023 році на рівні 25-30%.

Можливі втрати врожаю ранньої групи сільськогосподарських культур у тимчасово окупованих областях — території Луганщини та Херсонщини — становлять більше 2 млн т.

Перше судно з 25 тис. т української кукурудзи прямує до Туреччни, а звідти — до порту Триполі у Лівії. За ним має вирушити перший караван, який, очікувано, складатиметься з 16 суден, які знаходились на момент початку вторгнення росії в портах України.