Українське сільське господарство стикається з численними викликами через логістичні проблеми, окупацію та мінування значної частини території, але при цьому залишається серед світових лідерів майже через рік після російського вторгнення.
Про це в коментарі EFE заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
«Масштабні наслідки війни для сільського господарства стали глибокими та, ймовірно, триватимуть ще кілька років», — вважає він.
Експерт зазначив, що початок війни «підрізав крила» галузі, яка стрімко розвивалася останні 5-7 років: у 2021 році було зібрано рекордні 106 млн т. Через рік приблизно 20% сільськогосподарських угідь перебувають під російською окупацією, потребують розмінування або рекультивації через завдані збитки.
«Найбільше постраждали деякі з найбільш розвинених сільськогосподарських районів, наприклад, північ Луганської області чи Запорізька область, де знаходиться найбільше виробництво озимої пшениці», — говорить Павло Коваль.
Він підкреслює, що збір урожаю став небезпечним, і є численні випадки руйнування сільськогосподарської техніки мінами, встановленими на полях. Крім того, тисячі спеціалістів галузі сільського господарства призвано до армії.
«Оцінки прямого фізичного збитку, заподіяного сектору, дуже різняться: від 9 до 40 млрд доларів, тоді як збитки за втрачені прибутки та ринки важко підрахувати», — додав експерт.
Незважаючи на завданий удар, Україна зберігає позиції серед інших аграрних держав світу. Наприклад, із понад 20 млн т пшениці, зібраної у 2022 році, вона наразі посідає дев’яту позицію в рейтингу найбільших виробників, випереджаючи Аргентину та Туреччину, підсумував Павло Коваль.