Структура посівних площ в Україні за останні 2,5 воєнні роки змінилась не на користь відтворення землі та аграрної логіки.
Таку думку в телеефірі висловив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що сільгоспвиробники зараз впроваджують не більш раціональні сівозміни, а рухаються за рентабельністю тих культур, які вирощують.
Павло Коваль додає, що від деяких культур аграрії досить високими темпами відмовляються, наприклад, від ячменю — традиційної для України культури, для якої були свої експортні ринки.
«Торік дійсно показали більш високу рентабельність соя та ріпак. Тож українські аграрії посіяли цього року дещо більші площі під ними», — сказав фахівець, зазначивши, що технічні культури, зокрема соя і ріпак, більше виснажують землю порівняно з кормовими, трав'яними культурами та навіть із зерновими злаками.
Для того, щоб нівелювати таке виснаження від однієї культури, потрібна сівозміна. Варто чергувати культури, і тоді земля встигає відтворюватись, у ній не накопичуються шкідники і хвороби. Земля встигає за невегетаційний період, відновити й накопичити вологу тощо, зазначає Павло Коваль.
«У цих кліматичних умовах і тих оперативних господарських умовах, в яких Україна знаходиться, ми балансуємо на межі ризикованого землеробства. В тому і проблема, що в нас низка регіонів повинні зрошуватись. Південь увесь — від Татарбунарів до Маріуполя — має зрошуватись оця смуга, але там тимчасова окупація, і там зруйновані зрошувальні системи», — говорить він.
Павло Коваль підкреслює, що повертатися до науково обґрунтованих сівозмін в Україні обов'язково буде потрібно.
«Але потрібна для цього перемога, і варто зрозуміти та стратегічно спланувати, що ми будемо вирощувати, куди будемо продавати, як забезпечувати відтворення ґрунтів і відновлення економічної спроможності наших аграрних підприємств — це досить складне інтелектуальне завдання перед нами», — зазначає Павло Коваль.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − вересні 2026 року збільшився на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – серпні показник зріс на 5,9%).

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.

Структура посівів потребує планування на кілька років уперед, оскільки зміна площ під однією культурою може вплинути на можливості вирощування інших культур у наступних сезонах.

Компанія «НІБУЛОН» збільшує частку твердої пшениці у сівозміні: понад 80% озимих посівів на півдні становитиме durum.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.