Структура посівних площ в Україні за останні 2,5 воєнні роки змінилась не на користь відтворення землі та аграрної логіки.
Таку думку в телеефірі висловив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що сільгоспвиробники зараз впроваджують не більш раціональні сівозміни, а рухаються за рентабельністю тих культур, які вирощують.
Павло Коваль додає, що від деяких культур аграрії досить високими темпами відмовляються, наприклад, від ячменю — традиційної для України культури, для якої були свої експортні ринки.
«Торік дійсно показали більш високу рентабельність соя та ріпак. Тож українські аграрії посіяли цього року дещо більші площі під ними», — сказав фахівець, зазначивши, що технічні культури, зокрема соя і ріпак, більше виснажують землю порівняно з кормовими, трав'яними культурами та навіть із зерновими злаками.
Для того, щоб нівелювати таке виснаження від однієї культури, потрібна сівозміна. Варто чергувати культури, і тоді земля встигає відтворюватись, у ній не накопичуються шкідники і хвороби. Земля встигає за невегетаційний період, відновити й накопичити вологу тощо, зазначає Павло Коваль.
«У цих кліматичних умовах і тих оперативних господарських умовах, в яких Україна знаходиться, ми балансуємо на межі ризикованого землеробства. В тому і проблема, що в нас низка регіонів повинні зрошуватись. Південь увесь — від Татарбунарів до Маріуполя — має зрошуватись оця смуга, але там тимчасова окупація, і там зруйновані зрошувальні системи», — говорить він.
Павло Коваль підкреслює, що повертатися до науково обґрунтованих сівозмін в Україні обов'язково буде потрібно.
«Але потрібна для цього перемога, і варто зрозуміти та стратегічно спланувати, що ми будемо вирощувати, куди будемо продавати, як забезпечувати відтворення ґрунтів і відновлення економічної спроможності наших аграрних підприємств — це досить складне інтелектуальне завдання перед нами», — зазначає Павло Коваль.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.