Структура посівних площ в Україні за останні 2,5 воєнні роки змінилась не на користь відтворення землі та аграрної логіки.
Таку думку в телеефірі висловив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що сільгоспвиробники зараз впроваджують не більш раціональні сівозміни, а рухаються за рентабельністю тих культур, які вирощують.
Павло Коваль додає, що від деяких культур аграрії досить високими темпами відмовляються, наприклад, від ячменю — традиційної для України культури, для якої були свої експортні ринки.
«Торік дійсно показали більш високу рентабельність соя та ріпак. Тож українські аграрії посіяли цього року дещо більші площі під ними», — сказав фахівець, зазначивши, що технічні культури, зокрема соя і ріпак, більше виснажують землю порівняно з кормовими, трав'яними культурами та навіть із зерновими злаками.
Для того, щоб нівелювати таке виснаження від однієї культури, потрібна сівозміна. Варто чергувати культури, і тоді земля встигає відтворюватись, у ній не накопичуються шкідники і хвороби. Земля встигає за невегетаційний період, відновити й накопичити вологу тощо, зазначає Павло Коваль.
«У цих кліматичних умовах і тих оперативних господарських умовах, в яких Україна знаходиться, ми балансуємо на межі ризикованого землеробства. В тому і проблема, що в нас низка регіонів повинні зрошуватись. Південь увесь — від Татарбунарів до Маріуполя — має зрошуватись оця смуга, але там тимчасова окупація, і там зруйновані зрошувальні системи», — говорить він.
Павло Коваль підкреслює, що повертатися до науково обґрунтованих сівозмін в Україні обов'язково буде потрібно.
«Але потрібна для цього перемога, і варто зрозуміти та стратегічно спланувати, що ми будемо вирощувати, куди будемо продавати, як забезпечувати відтворення ґрунтів і відновлення економічної спроможності наших аграрних підприємств — це досить складне інтелектуальне завдання перед нами», — зазначає Павло Коваль.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У Великій Британії фермери одночасно потерпають від браку води, падіння врожайності та нової хвилі спеки, тому попереджають про можливий дефіцит окремих продуктів.

У Туреччині розпочали впровадження нових сортів пшениці, стійкіших до посухи та погодних стресів.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні – червні 2026 року знизився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – травні показник зростав на 1,4%).

Аналітики Oil World знизили прогноз виробництва ріпаку в Європейському Союзі у 2026 році до 20,4 млн т, що на 0,1 млн т менше, ніж торік. Водночас через тривалу посуху та хвилі спеки фактичний урожай може виявитися ще нижчим.

Нова фаза кліматичного явища Ель-Ніньйо з високою ймовірністю розпочнеться найближчими тижнями у світі. Вона може спричинити масштабні посухи та суттєво вдарити по сільському господарству.з

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.

Повертатися з часником на те саме місце можна не раніше, ніж через три роки. Сам часник як попередник актуальний для будь-якої культури, що вирощується в Україні.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.