
7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

Європейський Союз збільшив квоти на імпорт української сільськогосподарської продукції в межах оновленої угоди про вільну торгівлю.

Скасування торговельного безвізу з Європейським Союзом у зерновому сегменті матиме суттєвий вплив лише на пшеницю, а точніше — вдарить по постачаннях фуражу.

Верховна Рада повернеться до розгляду правок щодо встановлення мита на експорт сої та ріпаку в складі законопроєкту №13157 (проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»), який готують до другого читання.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, яким передбачено скасування 35% вивізного мита на біометан.

Європейський Союз планує запровадити дзеркальні мита на американські товари, якщо президент США Дональд Трамп збереже навіть базові тарифи у 10% на європейський експорт.

Ініціатива щодо запровадження експортного мита на сою та ріпак ухвалюється у вкрай невдалий момент.

Запровадження експортного мита на ріпак і сою вплине обмежено, тому що виробники продовжуватимуть мати право самостійного експорту без сплати мита, тож нововведення стосуватиметься лише посередників.

Українська зернова асоціація (УЗА), що об’єднує виробників, переробників та експортерів зерна й щорічно забезпечує експорт близько 90% української зернової продукції, звертається до Верховної Ради України з вимогою відхилити запропоноване введення експортних обмежень на олійні культури.

Запровадження експортних обмежень (мит та/або квот) на експорт сої та ріпаку з України до Європейського Союзу матиме негативний вплив на агросектор та економіку країни.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.

Загальні втрати України від запровадження експортного мита на ріпак і сою можуть сягнути 670 млн грн щороку.

Рада Європейського Союзу затвердила впровадження нових мит на імпорт агропродукції та добрив із росії та білорусі, на які ще не було накладено тарифи.

Уряд Індії з 30 травня удвічі знизив імпортне мито на деякі види рослинної олії.

Уряд Канади продовжив на наступні 12 місяців дію постанови, яка передбачає скасування митних зборів на імпорт українських товарів.

Єврокомісія затвердила обсяг квот на безмитне постачання української сільгосппродукції з 6 червня до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Україна та Європейська комісія мають намір до кінця липня визначитись зі сталим форматом торговельної співпраці.

Суд США з міжнародної торгівлі заборонив президенту Дональду Трампу запроваджувати мита на імпорт із Китаю та інших країн, постановивши, що федеральний закон не надає йому «необмежених повноважень» оподатковувати імпорт майже з кожної країни світу.

Президент США Дональд Трамп вирішив запровадити мита у розмірі 50% на товари з ЄС з 9 липня. Спочатку він заявив про нові заходи з 1 червня, однак після розмови з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн відклав це рішення на місяць.

Дата закінчення терміну дії автономних торговельних заходів (ATЗ) — 5 червня поточного року — невпинно наближається. Між тим, подальші умови торгівлі України з ЄС досі не визначені.