мито

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) призупинила дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Росії до 1 липня поточного року.

Тільки лінивий не нарікає на однобоку структуру посівних площ.

У всіх на слуху теза про створювання олієвиробниками додаткової доданої вартості за рахунок дії вивізного мита на насіння соняшнику.

Під час дискусій з приводу 10-річної заборони експорту лісоматеріалів необроблених (або лісу-кругляка) запровадження мита на експорт насіння соняшнику часто використовується як приклад успішності такої політики, оскільки завдяки цьому Україна стала експортером соняшникової олії № 1. Чи дійсно це вдалий приклад для України і чого насправді вчить досвід із обмеження експорту насіння соняшнику?

Міністерство економічного розвитку і торгівлі має провести консультації із усіма учасниками ринку, знайти альтернативних Росії постачальників добрив в і лише після цього ініціювати запровадження мит.

Як відомо, на насіння соняшнику, льону та рижію з 1999 року діє вивізне (експортне) мито, нині в розмірі 10%, а законопроектом № 5300 пропонується ввести ще й аграрно-сировинний збір у розмірі 3% від їхньої митної вартості.

В Україні залишилося лише три області, в яких аграрії вирощують льон волокнистий (льон-довгунець). Зумовлено це тим, що для посіву, обробітку та збирання цієї культури потрібна спецтехніка, якої у переважної більшості господарств вже не залишилося. Але не тільки ці причини не дають нам можливості помилуватися блакитним цвітом льону на українських полях.

Льон і лляна олія залишаються трендом у багатьох країнах світу завдяки своїм унікальним цілющим властивостям. В той же час, в Україні льон — нішова, малопоширена культура, площі під якою в останні роки не перевищували 60 тис. га.