Також не менше уваги потрібно приділити етикетці та пакуванню. Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів менеджер відділу збуту медової компанії «Бартнік» Андрій Сич.
За його словами, їхня компанія вже виготовляє медові суміші з додаванням прополісу, маточного молочка, перги та пилку.
«Вони мають попит через натуральні медові компоненти. У листопаді компанія вирішила запустити виробництво крем-меду з фруктами. Мали на меті запропонувати покупцеві щось незвичайне та знайти нових клієнтів», — говорить він.
Із великої кількості варіантів вибрали чотири смаки, які, вважає Сич, будуть цікавими для цінителів солодкого та водночас натурального. А саме: поєднання натурального квіткового меду з малиною, полуницею, чорницею та лимоном.
«Кожен смак унікальний та чітко виражений. Мед-крем не містить барвників, ароматизаторів та цукру. Це такий корисний медовий десерт», — каже Сич.
На реалізацію ідеї знадобилося три місяці.
«Найбільше часу і фінансових ресурсів витратили на аналіз ринку, підбір смаків і розроблення дизайну етикетки для продукції. Тепер перед нами новий виклик — налагодження збуту новинок», — каже Сич.
N.B. Європейські імпортери забивають склади українським медом
Дуже великих витрат потребує те, щоб зайти з продуктом у великі мережі.
«Значна кількість маркетів має свій грошовий еквівалент за введення нових позицій. Тому для початку перші кроки на введення новинок краще здійснювати з інтернет-магазинами та маркетами, в яких можливо безкоштовно представляти свою продукцію», — зазначив він.
За його словами, наразі компанія робить перші продажі новинок і говорити про попит поки зарано.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

У Мирогощанському аграрному фаховому коледжі на Рівненщині запрацювало соціальне підприємство MadBee, де студенти не лише навчаються бджільництву, а й здобувають практичний досвід ведення власного бізнесу.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.