Таку думку висловила громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева в інтерв«ю «ПроАгро Груп».
На її думку, основними питаннями, що потребують вирішення, є: недостатня комунікація між агровиробниками та бджолярами; недосконалість державного регулювання щодо життєвого циклу ЗЗР в Україні; робота українських пасічників у офіційній площині.
«Як показує практика, у тих регіонах, де сільгосптоваровиробники налагодили ефективний діалог із пасічниками, випадків потрави бджіл фіксується набагато менше. Така комунікація — це, насамперед, довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів. З боку пасічників, на мою думку, більш проактивна і конструктивна позиція має бути на рівні регіональних об»єднань виробників/асоціацій. Аграрні підприємства в усіх галузях АПК також мають керуватися принципами сталого виробництва з урахуванням аспектів охорони навколишнього середовища, збереження біорізноманіття тощо», — вважає Трофімцева.
Вона зазначає, що однією з передумов недостатньої комунікації є те, що в Україні досі мало зареєстрованих пасік.
«Виведення бджільництва з тіні є одним з найактуальніших питань для галузі. Виробництво меду в Україні в основному зосереджене в господарствах населення — 98%, і лише 2% виробляється зареєстрованими суб»єктами господарювання. Виробництвом меду в Україні займаються близько 400 тис. пасічників, які у разі їхньої реєстрації є потенційними суб«єктами малого бізнесу у формі фермерських господарств та кооперативів. Фактично, на сьогодні кожен 100-й українець займається бджільництвом. Реєстрація пасік, подальша консолідація виробників — це також питання чесної ціни, яку вони зможуть отримувати за свій продукт», — пояснює експерт.
Трофімцева підкреслила, що держава має розуміти потенціал даної підгалузі АПК і створювати відповідні умови та стимули для комерціалізації бджільництва і його становлення як цивілізованої ланки мікро- і малого бізнесу на селі. Такими стимулами можуть бути фокусні програми держпідтримки, податкові важелі тощо.
Це питання також важливе у контексті подальшої європейської інтеграції України.
«Прозорий, структурований сектор, в якому можна відслідкувати шлях кожної партії меду від бджоли до кінцевого споживача, — це запорука успіху вітчизняного бджільництва в глобальному масштабі. Тим більше, що вже сьогодні ця галузь АПК є експортоорієнтованою. 70-80% виробленого в Україні меду експортується на зовнішні ринки: у 2019 р. обсяг експорту меду склав 55682 т, а у першому кварталі 2020 р. — 16879 т, що на 2 тис. т більше, ніж за аналогічний період минулого року», — зазначає Трофімцева та додає, що ЄС займає лідируючі позиції серед покупців нашої продукції: експорт меду до ЄС зріс більш ніж у 9,5 рази — з 5761 т у 2011 р. до 55682 т у 2019 р.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Українським пасічникам не радять притримувати мед у розрахунку на подальше суттєве зростання цін. Середня експортна ціна у 2026 році зросла до $3,47/кг проти $2,49/кг роком раніше.

Ольга Трофімцева на почату року очолила проєкт APD Ukraine, який в тому числі зосереджений на підтримці наближення України до політики Європейського Союзу. Що вдалося вже реалізувати Німецько-українському агрополітичному діалогу, а що у планах — у нашій розмові.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

ТОВ «Мед України» отримало міжнародний сертифікат IFS Food, який підтверджує відповідність виробничих процесів міжнародним вимогам до безпечності та якості харчової продукції.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.