Про це розповів керівник експертної групи політики якості директорату сільського розвитку Мінекономрозвитку Олександр Лозовицький під час Медового марафону 2020: «Додана вартість у медовому бізнесі та криза, як час можливостей».
«Основна робота зі створення географічного зазначення на мед базується на виробниках і їхній готовності та бажанні брати в цьому участь. Географічне зазначення є власністю об’єднання виробників, і це відрізняє його від поняття «торгова марка». Всі, хто готовий долучитися та може виконувати ті вимоги, які виписуються в детальних специфікаціях на цю продукцію, можуть долучитися і виробляти свою продукцію, маркуючи знаком географічного зазначення», — говорить Олександр Лозовицький.
Він розповів, що, за його спостереженнями, на український ринок харчових продуктів все більше починає надходити продукції з маркуванням географічного зазначення, що свідчить про те, що це маркування допомагає споживачу зорієнтуватися і розуміти, звідки продукція, і що вона якісна.
«Це дуже гарний інструмент для споживача, адже система географічних зазначень має декілька рівнів контролю. Внутрішній контроль виробника допомагає пасічнику вести облік, контроль за якістю і безпечністю продукції. Другий етап контролю здійснюється представником третьої сторони — органом, який підтверджує, що вироблений продукт відповідає специфікації. Третій етап проходить, коли продукція розміщується на ринку: для захисту виробників продукції з географічним зазначенням здійснюється нагляд за виконанням положень закону про захист споживачів щодо маркування», — розповідає Олександр Лозовицький.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua