У фермерському господарстві на Вінниччині висіяли гречку 1 липня. Загалом вирощують цю культуру вже протягом трьох років за особливою технологією — на поукісних площах. Такий підхід працює і дає прибуток.
Компанія «Астарта» розпочала збір гречки: на деяких територіях врожайність сягає 2 т/га, що значно перевищує нормативні показники минулих періодів, які коливалася на рівні 1,5-1,6 т/га.
Гречки цьогоріч очікується зібрати близько 140–150 тис. т, тоді як внутрішнє споживання становить 100–110 тис. т. Це дозволить сформувати внутрішній запас.
14 регіонів України вже завершили збирання культур ранньої групи. У трійці лідерів з намолоту в понад 2 млн т зерна залишаються Кіровоградщина, Одещина та Дінпропетровщина. Понад 1 млн т намолотили 11 областей.
Гречка, ціни на яку стрімко зросли від початку повномасштабного російського вторгнення через розірвання ланцюгів імпорту, має подешевшати в жовтні.
Гречка в Україні має подешевшати приблизно на 20%. Це станеться у жовтні.
Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.
Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.
В Україну поставлено 140 т насіння гречки сорту Собо. Насіння передано у вигляді гуманітарного вантажу від уряду Канади.
Урожай гречки в Україні цього року буде близьким до торішнього, можливо, на 10-15% меншим.
Середня урожайність гречки складає 12 ц/га, тобто з посіяних площ цього року буде зібрано 80-96 тис. т. Виробництво в таких межах повністю забезпечить споживання без перехідних залишків, або буде 5% дефіцит.
Сьогоднішній дефіцит гречки спричинений підвищеним попитом, однак із новим урожаєм Україна зможе себе нею забезпечити.
У споживчому кошику українців значне місце посідають крупи, оскільки понад 30% отримуваних калорій формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Тож зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки, адже, наприклад, відсутність гречки в торговельних мережах на багатьох українців діє як індикатор кризи.
На полях Науково-дослідного інституту круп’яних культур ім. О. Алексеєвої закладу вищої освіти «Подільський державний університет» здійснено посів колекції світового генофонду гречки.
Компанія «Кусто Агро» розпочала сівбу гречки.
Експорт продукції, дефіцит якої можливий в Україні, на час дії воєнного стану буде обмежено. Наразі вже обмежено експорт гречки, жита та вівса.
Цьогоріч посівну на Вінниччині розпочали на кілька тижнів раніше, ніж зазвичай. Обстріли росіян вдарили по посівній кампанії в Україні. Проте аграрії на місцях упевнені, що в окупантів не вийде спричинити гуманітарну катастрофу — і хліб в Україні буде.
«Контінентал Фармерз Груп» розпочала весняну посівну кампанію. Структура цьогорічного посіву змінилася під впливом подій, які відбуваються в Україні.
Уряд України постановою №207 від 5 березня ввів нульові квоти на експорт, що підлягає ліцензуванню в 2022 році.
Щорічно в «Контінентал Фармерз Груп» сидератами засівають близько 10 тис. га, це орієнтовно 5% від структури виробництва. Зазвичай їх сіють після озимих культур, зокрема озимої пшениці, в першу чергу намагаються висівати на полях із низьким вмістом органічної речовини.