Цьогоріч посівну на Вінниччині розпочали на кілька тижнів раніше, ніж зазвичай. Обстріли росіян вдарили по посівній кампанії в Україні. Проте аграрії на місцях упевнені, що в окупантів не вийде спричинити гуманітарну катастрофу — і хліб в Україні буде.
Про це повідомили представники Вінницької ОВА під час марафону «Єдині новини».
Вінницька адміністрація просить сільгоспвиробників менше сіяти кукурудзи і соняшнику, які раніше йшли на експорт, і більше — продовольчого зерна та гречки, аби прогодувати українців.
«Потрібно збільшувати площі посіву продовольчих культур, насамперед ярих пшениці та ячменю, круп’яних культур, цукрового буряку. В промислових масштабах садитимуть і картоплю. Це основні культури, які забезпечують продовольчу безпеку», — відзначають у Вінницькій ОВА.
За словами начальника Вінницької ОВА Сергія Борзова, на Вінниччині в поточному році планується посіяти ярі культури на площі 1172 тис. га, що на 7 тис. га більше, ніж минулого. Це ярі зернові — пшениця, ячмінь, горох, овес, кукурудза, гречка, просо на площі 552 тис. га; технічні культури — цукрові буряки, соняшник, соя на площі 447 тис. га; однорічні кормові культури — однорічні трави, кукурудза на силос на 45 тис. га; картопля і овочі на 128 тис. га.
Станом на 1 квітня 2022 року по всіх категоріях господарств області вже посіяно:
З прогнозованої площі посіву цукрових буряків у 50,0 тис. га посіяно 9,1 тис. га, (18,2 % до прогнозованих площ), соняшнику — 1,3 тис. га (0,4 % до прогнозу); сої — 0,2 тис. га (0,2 % до прогнозу).
Загальна ситуація на зерновому озимому полі залишається складною через жорстокий дефіцит ґрунтової вологи. Так, за третю декаду березня в середньому по області випало 1,8 мм опадів. Всього за місяць випало 11,8 мм, а з початку року — 55,8 мм (за багаторічної норми 96 мм).
Для проведення посівної аграрії Вінниччини потребують 22 тис. т дизпалива.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Аграрії Кіровоградщини зібрали понад 2,3 млн т зерна. Зернові та зернобобові культури зібрано вже на 97% запланованих площ. Середня урожайність — понад 43 ц/га.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Водогосподарники Державного агентства з розвитку меліорації, рибоного господарства та продовольчих програми подали вже 7,5 млн м³ води для зрошення полів у трьох регіонах України.