Денис Марчук

Міністерство аграрної політики та продовольства України може очолити один із трьох наступних учасників агропродовольчого ринку: заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук, або виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад, член правління Європейського альянсу сільських громад (ERCA) від України Іван Слободяник, або народний депутат України Вадим Івченко.

Кредитний ліміт для тваринницьких комплексів та молочно-товарних ферм потрібно збільшити до 150 млн грн.

Весняна посівна кампанія розгортається в Україні, але в низці регіонів не вистачає кадрів для виходу в поля.

Українська економіка за два місяці блокування пунтків пропуску на західних кордонах втратила понад €1,5 млрд.

Другий етап земельної реформи розпочався з новим 2024 роком: ринок відкрився для юридичних осіб, а також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі.

Українські товаровиробники постійно потерпають від дій низки країн ЄС, які намагаються обмежити постачання агропродукції. У разі євроінтеграції ситуація може ускладнитись.

Осінній посів озимих культур під урожай 2024 року — на фінішній прямій. Уже зрозуміло, що площі під озимою пшеницею дещо скоротяться. Водночас у виробників стримані плани на ярий клин через дорогу логістику і низькі ціни на зернову групу.

В Україні цього року зберуть щонайменше 80 млн т зернових та олійних культур, що відповідає показникам мирних 2016-17 років.

Блокада польських перевізників на кордоні з Україною призводить до простоїв вантажівок з українським збіжжям та додаткових втрат для товаровиробників.

З наступного року в Україні запустять ринок послуг із гуманітарного розмінування через Prozorro. У бюджеті на 2024 рік на ці потреби заклали 2 млрд грн. Кошти планується спрямувати на підтримку сільгосппідприємств, які купуватимуть послуги з розмінування через аукціон. Це має стимулювати розвиток ринку послуг та пришвидшити розмінування країни.

Розширити фінансування сільгоспвиробників, зокрема на деокупованих територіях, можуть аграрні розписки.

Нестача обігових коштів для продовження виробництва — одна з найбільших проблем українських аграріїв. У критичній ситуації — виробники з деокупованих територій. Їхні підприємства зруйновані, поля заміновані, а попередні кредити віддавати нічим, як і неможливо взяти нові.

Обігові кошти в українських аграріїв вичерпуються, оскільки через війну суттєво здорожчала експортна логістика, а ціни на агропродукцію, навпаки, знизились.

В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.

Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.

Зволоження землі дощами на початку квітня покращувало врожай, адже взимку сніжний покрив був недостатнім. Проте затяжні та рясні дощі протягом тривалого часу мають зворотній ефект, погіршуючи якість озимих пшениці та ячменю.

Війна, значна частина замінованих чорноземів, несприятливі погодні умови, жорстка конкуренція за європейський ринок — агропродовольчі реалії України.

Горизонт планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.

Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.

Мільйони гектарів земель в Україні не будуть засіяні цією весною через забрудненість вибухонебезпечними предметами. Аграріям у зоні бойових дій та на деокупованих територіях не вистачає на це грошей.