Денис Марчук

Швидкий перехід до норм Європейського Союзу може зруйнувати малий та середній агробізнес в Україні.

Українські аграрії, особливо у прифронтових і фронтових регіонах, сьогодні працюють на власний ризик і часто не мають доступу до кредитів чи страхування. Без державних гарантій дрібні та середні господарства не можуть інвестувати в розвиток і зберігати виробничий потенціал.

Новий закон про експорт сої та ріпаку, яким запроваджено 10% мито, суперечить угодам з Європейським Союзом та обмежує права українських виробників.

Хліб в Україні може подорожчати на 25%, однак це не пов’язано з урожаєм. Основними чинниками є енергоносії, логістика, зарплати, інфляція тощо.

Продовження заборони на імпорт добрив призведе до зростання цін на продовольство в Україні.

Відсутність опадів у південних та східних регіонах України цього року призвела до втрат урожаю олійних і зернових. Постраждалі господарства потребують фінансової підтримки держави для проведення осінньої посівної кампанії.

Аграрії, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих територій, досі перебувають у статусі заручників через юридичну невизначеність і податковий тиск.

В Україні офіційно створено Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на базі об’єднання Мінекономіки, Мінагро та Міндовкілля.

Виклики, які несе в собі євроінтеграція, стоять особливо гостро перед середніми і малими агровиробниками. Для українських аграріїв сьогодні важливо на шляху євроінтеграції говорити про етапність і реалізовувати цей процес на тих умовах, які б відповідали інтересам України.

В Україні станом на 29 травня засіяно понад 5,5 млн га зернових і зернобобових культур та понад 7,3 млн га олійних — аграрії наближаються до показників минулого року.

Аграрії південних регіонів України зіткнулися з рекордною посухою. За попередніми оцінками, постраждало понад 55 тис. га посівів.

М'ясо в Україні дорожчає, оскільки ціна на зернову групу є досить високою.

Цінова ситуація на ринку агропродукції залишається нестабільною, однак деякі категорії товарів демонструють позитивну динаміку.

Держава приділяє увагу підтримці тваринництва, адже цей напрям залишається одним із найуразливіших через високі витрати.

Українські аграрії продовжують моніторинг стану озимих культур, які загалом увійшли у весняний період у задовільному стані. У 2024/2025 МР озимими культурами засіяно 8,9 млн га. Основну частину площ займає озима пшениця — 4,2 млн га, а також озимий ріпак — 1,2 млн га.

Весняна посівна кампанія в Україні триває, незважаючи на складні погодні умови та обмежені фінансові ресурси. Станом на кінець березня засіяно понад 300 тис. га ярих зернових і бобових культур. Загалом під ярі культури заплановано 5,7 млн га.

Агровиробники з прифронтових і тимчасово окупованих регіонів досі очікують на замороження кредитних виплат. Попри ухвалення відповідного законопроєкту №12148 в першому читанні, друге читання у парламенті так і не відбулося.

В Україні стартувала весняна посівна кампанія. За прогнозами, загальна посівна площа залишиться на рівні минулого року — близько 23 млн га. Водночас нестача вологи може стати серйозною проблемою для майбутнього врожаю.

Український агросектор потребує впровадження механізмів страхування посівів.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.