Більше фуражу, невиправдане оподаткування та законсервовані чорноземи, або Про реалії агросектору

01 травня 2023, 11:14 3747

Війна, значна частина замінованих чорноземів, несприятливі погодні умови, жорстка конкуренція за європейський ринок — агропродовольчі реалії України.

Як вони вплинуть на сектор у короткостроковій та довгостроковій перспективі, AgroPortal.ua розпитав у заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука.

Якість озимих погіршується

Зволоження землі дощами на початку квітня покращувало врожай, адже взимку сніжний покрив був недостатній. Проте затяжні та рясні дощі протягом тривалого часу мають зворотній ефект, погіршуючи якість озимих пшениці та ячменю. Виробники не мали змоги вийти в поля для проведення необхідного обробітку озимини. Не виключено, що на 20-30% залежно від регіону буде зібрано більше фуражного зерна.

Окрім цього, значна частина полів по всій території країни «плаває», що, за попереднім прогнозом, до кінця травня відтермінує завершення посівної кампанії. Подібний календарний план підходить не для усіх культур. Наприклад, по гороху аграрії вже випали з терміну.

Як бачимо, цьогоріч погодні умови відіграють значну роль у контексті загального валового збору зернових, на додачу до фактору війни, тимчасової окупації, відсутності вчасного внесення достатньої кількості мінеральних добрив.

Законсервовані чорноземи

На деокупованих територіях на сьогодні питання номер один — це розмінування. Наступним кроком має стати ґрунтовне лабораторне дослідження таких сільськогосподарських земель на вміст металів та гумусу.

Якщо родючий шар ґрунту знищено, або ж вміст металів шкодитиме здоров’ю людини, то подібні земельні зони можуть бути законсервовані, визнані непридатними до здійснення сільськогосподарських робіт. Але подібне визначення, працювати чи ні на певній земельній ділянці, можна зробити після повноцінного розмінування та лабораторного дослідження.

Звичайно, це суттєві економічні втрати, які понесуть як виробники, так і місцеві громади, адже аграрний бізнес є ключовим наповнювачем місцевих бюджетів. Уже зараз аграрії на певних деокупованих територіях або ж землях, близьких до бойових зон, де проходить лінія фронту, понад рік не мають фінансових ресурсів, адже не здійснюється господарська діяльність, тому і провести розмінування, і потім зробити лабораторне дослідження — для них непідйомні кошти.

Є сподівання, що до лабораторних досліджень, як нині до розмінування, також долучаться донори. Якщо говорити про вартісне вираження, то дослідження поля коштує близько 5-10 тис. грн. А саме розмінування професійними саперними групами вже буде коштувати залежно від щільності замінування від $1 до $3 тис.

Невиправдане оподаткування

Аграрії також чекають від Президента України Володимира Зеленського підписання Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (законопроєкт № 7632), який пройшов два читання і був прийнятий парламентом 11 квітня 2023 року.

Офіційний термін підпису документу спливає 2 травня. Зволікання з підписанням цього закону матиме наслідком несправедливе та невиправдане оподаткування аграріїв, які й без того страждають через наслідки, пов'язані з бойовими діями на їхніх землях, змушує аграріїв через брак відповідних спеціалістів самостійно займатися розмінуванням своїх земель, щоб розпочати хоча б часткове їх використання і отримувати доходи для покриття витрат на сплату податків. Дуже очікуємо на підписання Президентом та впровадження в дію даного закону.

Економічна конкуренція

Претензій до якості зернових з України до моменту протестів фермерів у Польщі не було. Навпаки, ООН виступає головним зерновим лобістом нашого зерна, адже воно якісне і більш дешеве, а логістично його легше доставляти в ті країни, які потребують продовольства. Тому заява Словаччини про виявлення перевищеного вмісту в партії 1,5 тис. т пшениці заборонених у ЄС пестицидів викликає здивування.

Насамперед, щоб говорити про неякісне зерно з України, це має бути стала ситуація, якщо йде певний товар з певної країни протягом 3-4 разів, і в ньому постійно завищена норма того чи іншого хімічного елементу. Тут поодинокий випадок, коли виявлено партію 1,5 тис. т з країни, яка імпортує понад 70 млн т. І це не може бути показником того, що в Україні застосовуються ЗЗР, які заборонені в ЄС.

Те, що відбувається у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Словаччині — це виключно економічна конкуренція, боротьба за можливість вибити конкурента і таким чином поширити неправдиву інформацію для більших учасників у зоні Європейського Союзу, адже у нас експорт не обмежується лише цими країнами. Якщо подивитися, то саме експорт до цих країн є мінімальним, вони використовувалися як транзитна зона.

Варто не забувати, що у Словаччині та Польщі восени відбудуться вибори, і певні заяви можуть бути політичною грою на користь сільського електорату та фермерів.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua