* Текст подається мовою оригіналу
Тренди нової споживацької поведінки
Компанія «Делойт» в Україні провела дослідження «Споживацькі настрої українців у 2020 році», що стало детальним оглядом споживацької поведінки українців у 2020 році.

«Результати нашого дослідження відображають очікуваний спад офлайн-покупок та зростання інтернет-шопінгу. Проте така тенденція була б неможливою без відповідного рівня цифрової готовності. Висока розвиненість сучасних технологій у сфері торгівлі дала покупцям можливість безболісно пережити обмеження у здійсненні покупок офлайн і перейти на онлайн. Зважаючи на це, можна говорити, що пандемія стала не причиною, а каталізатором змін і лише прискорила неминуче зростання ринку інтернет-торгівлі. Однак ми не можемо судити про те, наскільки цей ефект виявиться стійким і чи зможуть онлайн-ритейлери утримати відвойовані за час пандемії позиції у довгостроковій перспективі», — зазначає керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції компанії «Делойт» в Україні Олександр Ямпольський.

Зростання інтернет-торгівлі
Сфера ритейлу найбільше відчула вплив пандемії: масове скуповування певних груп товарів, тимчасове закриття торгових точок і зміна структури та способу споживання товарів і послуг. Передусім епідеміологічна ситуація позначилася на зростанні онлайн-торгівлі та швидкому розвитку служб доставки. Особливо гостро обмеження 2020 року вплинули на заклади швидкого харчування, бари й ресторани, де спостерігається значний відтік відвідувачів. Разом із тим карантин став каталізатором діджиталізації сфери ритейлу.

Продукти харчування
Згідно з дослідженням, українців, які купують продукти харчування онлайн, удвічі менше, ніж відвідувачів звичайних магазинів, — у середньому 44%. Покупки в онлайн-магазинах у середньому відбуваються з частотою 1,6 рази протягом місяця. На одну покупку витрачається 988 грн, що на 52% більше, ніж у звичайному магазині.
Найчастіше в онлайн-магазинах купують респонденти вікової групи 16-29 років, а найменша частка належить респондентам вікової групи старше 60 років (майже на 15% менше за середній показник у країні).


Відповідно до дослідження, абсолютна більшість українців (98%) купує продукти харчування в звичайних магазинах, у середньому з частотою 16 покупок протягом місяця, та витрачає на одну покупку 649 грн. Але респонденти вікової групи 16-29 років, а також ті, хто не працює, здійснюють на одну покупку менше протягом місяця, ніж середній українець.

Найменше покупців продуктів харчування у звичайних магазинах серед українців 16-29 років: приблизно 3% з них не відвідують продуктові магазини взагалі. Натомість респонденти вікової групи 30-45 років відвідують продуктові магазини найчастіше (99% респондентів).
На частоту здійснення покупок і на середній чек впливає рівень доходу. Респонденти з низьким рівнем доходу витрачають на третину менше, ніж середній українець.
Середній чек у Києві та області становить 1056 грн, що на 61% перевищує середній показник на території України. Українці молодшого віку витрачають на одну покупку на 60% більше, ніж середній чек у країні.
Які продукти обирають українці
Найчастіше респонденти обирають товари українського виробництва в категорії «Бакалія» (78%), а найрідше — в категорії «Риба та морепродукти» (52%).
Більшість українців (69%) обирають продукти харчування, вироблені в Україні. Цікаво, що абсолютна більшість українців (89%) хоча б інколи перевіряє країну виробництва, а більше половини (59%) роблять це регулярно.
Власники бізнесу купують українські товари в середньому частіше, ніж інші респонденти: залежно від категорії продуктів харчування різниця становить 5–10%. А респонденти з рівнем доходу вище середнього віддають перевагу товарам українського походження менше за інших: залежно від категорії продуктів харчування різниця становить 5–20%

«Характерним маркером поведінки українських споживачів є «брендозалежність». Як демонструє дослідження, практично в усіх категоріях товарів бренд значною мірою впливає на остаточний вибір покупців. Обмежений бюджет змушує українців уважніше ставитися до свого вибору, здійснювати раціональні покупки й уникати додаткових витрат на купівлю товарів неперевірених виробників. З другого боку, торгові мережі починають дедалі частіше створювати власні торгові марки, яким довіряють покупці. І хоча бренди та приватні ТМ в Україні переважно знаходяться в різних цінових сегментах, тенденції європейського ринку демонструють, як з часом вони стають повноцінними конкурентами», — коментує партнерка з аудиту компаній галузі ритейлу та оптової дистрибуції компанії «Делойт» в Україні Ольга Шамрицька.
Для довідки: Deloitte («Делойт») — глобальна мережа компаній, що надають послуги з аудиту та консалтингу. Із сумою глобальних доходів у розмірі $47,6 млрд за 2020 фінансовий рік «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.
Дослідження проводилося методом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, яка відповідає соціально-демографічному портрету населення України. В опитуванні взяли участь 1600 респондентів з усіх регіонів України (за винятком АР Крим та ОРДЛО).
Ознайомитись із повною версією дослідження «Споживацькі настрої українців у 2020 році»

На Житомирщине из-за засухи обмелела река, которую используют для орошения полей

В Киеве назвали самые сильные проекты украинской хлебопекарной отрасли

В Украине представили коллекционный альманах об украинском хлебе

Анастасия Дмитрив начала исследовать пробиотики еще во время студенческой научной работы. Через несколько лет её разработка превратилась в бизнес — производство заквасок, йогурта и желеек с пробиотической композицией Valoria на Львовщине. В настоящее время компания ищет партнеров для масштабирования и готовится к выходу на рынки ЕС.

Все мощности для хранения продукции в Украине невозможно уничтожить. На это россии понадобится очень много времени.

Правительство совместно с Советом национальной безопасности и обороны принимает ряд безотлагательных мер, направленных на бесперебойное обеспечение украинцев продуктами питания, лекарствами и другими необходимыми товарами.

Украинский фермер может иметь землю, технику, опыт и перспективный урожай — но не иметь достаточных средств для своевременной закупки семян, удобрений, топлива или средств защиты растений. Именно в этот момент даже сильное хозяйство упирается в финансовый потолок.

Европейская комиссия внедряет новый стратегический подход к исследованиям и инновациям для повышения конкурентоспособности и устойчивости сельского и лесного хозяйства, а также сельских территорий и продовольственных систем.

В Великобритании исследователи выращивают пак-чой и салат на глубине более 1 км под землей. Эксперимент проводят в научном центре шахты Boulby в Северном Йоркшире, чтобы выяснить, можно ли использовать заброшенные шахты для выращивания продовольствия.

Значительный рост поставок сыров из Европы в Украину на фоне сезонного снижения потребления усилил конкуренцию на внутреннем рынке.

Международный совет по зерну (IGC) прогнозирует, что мировое производство зерновых культур в 2026/27 МГ может сократиться до 2,42 млрд т, что на 69 млн т, или 2,7% уступает рекордному результату предыдущего сезона.

Более половины бюджета украинцы тратят на еду и обязательные платежи, что отличается от тенденции в мире. В этом году было проведено сравнение потребительских настроений украинцев с настроениями потребителей в Германии, Польше, США, Канаде, ЮАР и со средним мировым показателем.

Продукты питания составляют значительную долю чека украинцев, и расходы в этом сегменте выросли у 32% потребителей. При этом значительная часть украинцев (47%) покупает еду впрок.