На сьогодні важливо не припиняти рух уперед, попри війну та складні обставини. Породисте поголів’я у нас молочне, однак розпочали також пілотний проєкт із застосування м'ясних кросів. Маємо вже хороші результати.
Перспективи скотарства. Як досягти прибутковості
18 жовтня 2024, 05:48 1090
М’ясні породи у поголів’ї великої рогатої худоби в Україні займають лише 1/20 частину. Для більшої ефективності галузі потрібно досягнути хоча б 30-40% від загальної кількості ВРХ.
Зрозуміло, що тваринництво в цілому — інвестиційноємна та повільно окупна галузь. Втім, якщо в рослинництві суттєвий фінансовий потік відбувається 2-5 разів на рік, то у тваринництві гроші надходять щодня, що дозволяє вирішувати низку проблем. Про це говорили під час UKRAINIAN LIVESTOCK SUMMIT 2024.
Не припиняти рух уперед
Компанія «Астарта-Київ» має в структурі значний зерновий сегмент і у певний період стикнулася з викликом, коли потрібно було приймати рішення, що робити із зерном, особливо фуражної якості. Тут вирішили розширювати м'ясне поголів'я ВРХ, використовуючи усі можливості.
Людмила Білокінь, головний технолог з тваринництва «Астарта-Київ»
Водночас не лише великі холдинги працюють у цьому напрямі. До прикладу, ПОП «Вікторія» також поєднує рослинництво із тваринництвом. Сімейна ферма знаходиться на півдні України, тож господарюють у складних умовах. Поголів’я корів зменшилося із 300 до 80, однак прибутки досі рахують з молочного скотарства.
Володимир Лагодієнко, власник ПОП «Вікторія»
Маємо 5 тис. га землі, переробляємо рослинну продукцію під власною ТМ. Постійно шукаємо перспективні напрями, щоб бути прибутковими та ефективними. Консультуємося з науковцями, зокрема і щодо кормів. Серед викликів — гостро відчули кліматичні зміни, забезпечення молочного скотарства соковитими кормами знизилося до мінімуму. Виникла потреба у відновленні зрошення.
В Україні є підприємства, які виробляють більше 40 л молока від корови на день, мають низький рівень вибракування. Тому ті, хто професійно займається скотарством, отримують хороші результати, додає власник ТОВ «Чуб Агроконцепт» Олег Чуб. За його словами, потрібне насамперед бажання не на словах, а на ділі, також команда і сучасні технології.
Трансформують слова в дію і на підприємстві «Світанок». ВРХ тримають з 2004 року, мають 700 голів м’ясної породи ангус, торік закупили 50 голів швіцької породи. Вбачають перспективи у переробці, тому займаються нею самостійно.
Олександр Колісник, керівник ТОВ «Світанок»
Тенденція йде до затребуваності якісних продуктів. Ми зайшли у переробку яловичини для досягнення вищого рівня розвитку та ефективності.
Вирощувати своє
Учасники ринку закликають виробників молока та м’яса звернути увагу на українську селекцію. Розпочати з телят, від моменту народження за приблизно 2 роки вони вже будуть давати першу тонну молока.
Олег Чуб, власник ТОВ «Чуб Агроконцепт»
Є приклади, коли вирощені в Україні нетільні первістками корови дають більше (в середньому 40-45 л) молока щодня, мають менше проблем зі здоров'ям, ніж завезені породи, наприклад, з Німеччини.
Станції штучного осіменіння в Житомирі та Полтаві, інших містах дають хорошу генетику за привабливою ціною, уточнює голова ради «Асоціації селекціонерів бурої худоби України» Володимир Ладика. За його словами, не варто розглядати лише великотоварне виробництво, краще стартувати з меншою кількістю ВРХ, але з сучасними технологіями. А тим, хто використовує застарілі, якомога швидше трансформуватися.
Володимир Ладика, голова ради «Асоціації селекціонерів бурої худоби України»
Якщо у підприємства земельний банк 5-7 тис. га, це вже хороші перспективи, є можливість залучати оборотні кошти. Крім того, для ферм дуже важлива регіональність і розташування від центру збуту продукції, що дасть можливість ефективно продавати вироблене.
І хоча за Україною закріпився шаблон «сировинної країни», його потроху варто ламати, змінюючи підходи та промотуючи, що українська продукція — це насамперед про якість. Людмила Білокінь із компанії «Астарта-Київ» уточнює, що у процесі оптимізації виробництва роблять акцент саме на якість, оскільки саме якість продукції забезпечить маржинальність у кінцевому результаті.
Кадрова проблема — основний виклик
Водночас у перспективі 5 років «Астарта-Київ», яка нині має 35 ферм, планує зменшити кількість підрозділів на 2/3. Причина — кадровий голод.
Людмила Білокінь, головний технолог з тваринництва «Астарта-Київ»
Крім того, що з України виїхала велика кількість людей, молодь не хоче йти працювати у сегмент тваринництва, обираючи для себе більш престижні професії. А тваринництво потрібно любити, щоб ним займатися.
Частково вирішити проблему може дуальна форма навчання студентів. Так, майбутні фахівці зможуть і професію здобувати, і паралельно офіційно працювати на виробництві.
Володимир Ладика, голова ради «Асоціації селекціонерів бурої худоби України»
Єдиним ключем до вирішення кадрової проблеми у тваринництві є якраз залучення студентів аграрних і не тільки вишів до поєднання роботи і навчання. Переконаний, що ця ніша може бути не на 100%, але дуже добре заповнена.
Учасники ринку наголошують, що саме зараз варто працювати на повну, не чекаючи мирних часів, аби мати змогу бути готовими в найкращий період досягти конкуренції на ринку. В іншому разі можна втратити час і не встигнути адаптуватися, підготуватися, покращити та оптимізувати виробництво.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
.png)
