Плюс до врожайності чи втрата ринку ЄС: що обере ВРУ у питанні інноваційних ЗЗР
Документ очікував на голосування ще з минулого скликання парламенту. Його ціль — усунути законодавчу колізію, яка тривалий час позбавляє український агросектор конкурентних переваг у вигляді доступу до сучасних, поліпшених пестицидів.
Йдеться, зокрема, про вилучення норми, яка була введена наприкінці 2015 року до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати». Відповідно до неї обов’язковою умовою ввезення в Україну зразків інноваційних ЗЗР, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження державної реєстрації в країні, де вони виробляються. На практиці цю норму виконати неможливо. Хоча б тому, що природно-кліматичні умови країни-виробника препарату можуть значно відрізнятися від українських реалій.
AgroPortal.ua поспілкувався з представниками влади, науки та самими аграріями — від великого агрохолдингу до дрібного фермера — і з’ясував, які перспективи прийняття нового законопроєкту, чому стільки часу держава не може розібратися зі спірною нормою, та наскільки чекають цього самі сільгоспвиробники.
Найбільший фейк
«Найбільший фейк цього законопроєкту, в який, на жаль, багато хто вірить: «Україна стане полігоном для випробування всілякої «хімії», — говорить депутатка від «Слуги народу» Марина Нікітіна
За її словами, сама назва законопроєкту № 2289 лякає багатьох необізнаних в агросфері депутатів. Щоб документ набрав необхідні 226 голосів, вони спілкуються з колегами та намагаються розвінчати міфи. Але переконати вдається не всіх.
Окрім того, у деяких груп депутатів були спроби «лобізму» у сфері утилізації пестицидів та агрохімікатів, вони тягнули час у прийнятті профільним комітетом довгоочікуваного рішення, додає Нікітіна.
Норма, яка не захищає
Наукові установи говорять в один голос: документальне підтвердження державної реєстрації препарату в країні, де він виробляється, жодним чином не є заходом, який запобігає потраплянню та обігу на український ринок низькоякісної та фальсифікованої продукції.
«Єдиним наслідком застосування цієї норми є гальмування наукових досліджень та перешкоджання оновленню асортименту пестицидів, дозволених для застосування в Україні, інноваційними продуктами», — заявляють в Інституті фізіології рослин і генетики НААН України.
За якість зареєстрованих ЗЗР відповідає їхній виробник, акцентують в Інституті кормів та сільського господарства Поділля
Після введення в дію спірної норми щодо підтвердження державної реєстрації в країні-виробнику суттєво збільшилась кількість заявок на реєстрацію генеричних препаратів порівняно з оригінальними. Певною мірою, це є перепоною для розширення асортименту пестицидів за рахунок нових, більш ефективних препаратів із новим механізмом дії, що запобігає прояву резистентності у шкідливих об’єктів.
Призупинені дослідження кількох десятків інноваційних продуктів, зменшене фінансування наукових установ на проведення державних випробувань, продовжується використання українськими аграріями застарілих препаратів, до яких шкідники рік за роком стають більш стійкими (у результаті аграрії стикаються на практиці з резистентністю) та які значно легше підробити. Тому чим більше на ринку «старих» пестицидів, тим більшою буде і частка фальсифікату, що є небезпечним для всіх (людей, флори та фауни) — саме такі реалії замість захисту екології отримав ринок сьогодні.
Пряме попадання
Співавтор законопроєкту № 2289, народний депутат Олег Тарасов наголошує, що його норми ніяким чином не нівелюють питання контролю за безпекою та недопущенням шкоди від використання пестицидів та агрохімікатів. Йдеться виключно про дерегуляцію задля наповнення українського ринку новітніми зразками продукції, на які вже давно чекають аграрії.
«З прийняттям законопроєкту Україна отримає доступ до інноваційних експериментальних препаратів, які могли бути незареєстрованими в країні виробництва, наприклад, через відсутність там певних шкідників, хвороб чи взагалі вирощування окремих сільськогосподарських культур», — пояснює Тарасов.
Сподівання на вирішення ситуації висловлює і його колега, народний депутат Іван Чайківський. «Аграрний комітет на своєму засіданні рекомендував до другого читання законопроєкт 2289, яким фактично усувається перешкода в отриманні вітчизняними сільгоспвиробниками новітніх зразків агропрепаратів», — говорить він. При цьому парламентар упевнений, що в залі ВРУ новація таки буде підтримана більшістю голосів.
«Українські аграрії вкрай потребують сучасних та ефективних методів захисту і покращення врожаю. Вільний ринок, конкуренція і можливість виробляти якісні пестициди та агрохімікати, розвивати нові наукові розробки тут в Україні із завезених зразків та складових речовин із передових країн — це дуже важливо!» — додає Марина Нікітіна.
Більше врожаю та прибутків
За очікуваннями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, завдяки доступу до інноваційних препаратів урожайність сільгоспкультур у середньому підвищиться на 3-5% за рік.
«Відповідно, зросте фізичне виробництво, ми зможемо більше експортувати чи переробляти на внутрішньому ринку, збільшиться внесок України у продовольчу безпеку світу. І головне — ми очікуємо на зменшення випадків отруєння бджіл, більш сприятливий вплив на екосистеми та взаємодію аграрного сектору з навколишнім середовищем», — коментує заступник міністра Тарас Висоцький.
Це однозначно декілька кроків уперед і можливість підвищення конкурентоздатності українських аграріїв у міжнародному масштабі
Вища ефективність засобів захисту рослин — це не тільки вища врожайність і більша безпека для довкілля, а й більші прибутки для агровиробників.
Брак інновацій
Ще одне питання — якщо українські виробники не матимуть доступу до інновацій в сільгоспвиробництві, то їхня продукція стане неконкурентною у перспективі. Таке побоювання висловив головний агроном «Агро-Регіону» Юрій Лисак.
«Ми намагаємося використовувати передові технології й потребуємо інформації про нові світові препарати. Однак відчуваємо її брак», — говорить він.
Таке тривале блокування наштовхує його на думку, що таким чином лобіюються чиїсь інтереси. «Наразі у нас немає нормальної конкуренції. Це свідчить про те, що ринок нездоровий», — вважає фахівець.
Водночас, дозвіл постачати ЗЗР до України для державних випробувань та наукових досліджень дасть можливість за кілька років аграріям використовувати ефективніші продукти, позбавитися деяких нових видів бур’янів чи хвороб.
Застарілі препарати — це втрата врожайності та якості продукції
З ним погоджується і голова ФГ «Цуран» Сергій Цуран: «Для отримання високого та якісного врожаю потрібні ефективні та високоякісні препарати».
У галузі засобів захисту рослин технології не стоять на місці, виробники розробляють усе новіші, більш ефективні, більш безпечні для довкілля препарати.
«Щоб бути конкурентоспроможним, український фермер не має відставати від тих напрацювань, що впроваджуються у світі. Він повинен рухатися в ногу з сучасними вимогами та тенденціями», — вважає Цуран.
ЗЗР — ліки для рослин
Міністерство охорони здоров’я України ще чотири роки тому лобіювало прийняття закону, який дозволяє використання медпрепаратів у нашій країні без додаткових досліджень, які вже мають реєстрацію та широко застосовуються в таких країнах як США, Японія, Німеччина, Велика Британія. «Було б логічно запровадити таку систему і для ЗЗР», — пропонує заступник начальника відділу рослинництва компанії «Агрейн» Тарас Корнієнко.
Засоби захисту рослин — це ті ж самі ліки, які рятують сільськогосподарські культури від хвороб, захищають від шкідників та бур’янів. Рослини піддаються серйозним впливам фузаріозу, борошнистої роси, септоріозу, сажки, іржі, і сьогодні в Україні проти них застосовують препарати, від яких уже частково відмовилася Європа.
Отже, потрібно бути готовими, що експорт української сировини до країн ЄС можуть обмежити.
«Тобто, якщо будуть введені додаткові регламенти з боку ЄС щодо вмісту в продукції дозволених до використання в Україні пестицидів, то ми не зможемо експортувати продукцію до Європи», — говорить Корнієнко.
На цьому наголошує і Юрій Лисак: Україна отримає блокування продажу продуктів на цей ринок, тому що там винайдуть щось краще. А українські аграрії не матимуть доступу до цих нових препаратів.
Не менш важлива для сільгоспвиробників складова — це ефективність інноваційних пестицидів. Вони можуть бути набагато дієвішими.
«Ніхто не відміняв такого явища як резистентність, коли шкідники та хвороби пристосовуються до певних діючих речовин і продуктів. І відповідно, ці препарати втрачають ефективність у боротьбі зі шкідниками і бур’янами», — каже Корнієнко.
Отже, наслідки від блокування інноваційних ЗЗР для агросектору можуть бути достатньо непередбачуваними в питаннях виробництва і критичними — якщо дійде до втрати ринків збуту.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua