Фермери: Застарілі засоби захисту рослин — це втрата врожайності та якості продукції

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, коментуючи прийняття у другому читанні та в цілому Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України 1586-IX (раніше — законопроєкт № 2289).

16 липня закон був переданий на підпис Президенту.

«Він відкине необхідність проходження непотрібних процедур задля ввезення зразків препаратів (засобів захисту рослин. — Прим. ред.) для дослідження і сертифікації», — говорить Микола Сольський. Після підписання законопроєкту Президентом України агросектор отримає доступ до необхідних йому ресурсів виробництва.

«Є речі, які ми маємо робити кожного дня. Це одна з таких», — додає голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Про необхідність доступу до інноваційних препаратів говорять і самі агровиробники: застарілі препарати — це втрата врожайності та якості продукції.

«Для отримання високого та якісного врожаю потрібні ефективні та високоякісні препарати», — констатує голова ФГ «Цуран» Сергій Цуран.

У сфері засобів захисту рослин технології не стоять на місці. У світі розробляють усе новіші, більш ефективні, більш безпечні для довкілля препарати, які потребують менших доз та кількості внесень.

«Щоб бути конкурентоспроможним, український фермер не має відставати від тих напрацювань, що впроваджуються у світі. Він повинен рухатися в ногу з сучасними вимогами та тенденціями», — вважає Цуран.

Його підтримує і приватний підприємець із Волинської області, що займається вирощуванням овочів, Руслан Хомич. Він сподівається, що Президент підпише документ, адже це принесе інновації в агросектор.

«Інновації — це те, що рухає сільгоспвиробництво вперед. Вся Європа переходить на більш екологічне виробництво, прагне споживати екопродукти та забороняє старі діючі речовини, — говорить він. — Мова ж не йде про заборонені препарати. Ми повинні сприймати інновації, це піде лише на користь».

Не варто забувати також про явище резистентності, коли шкідники та хвороби пристосовуються до діючих речовин. Як наслідок, ці препарати втрачають ефективність у боротьбі зі шкідниками чи бур«янами. Окрім того, зі змінами клімату на території України з«являються нові шкідники та хвороби, які потребують і нових засобів боротьби з ними.

За оцінками учасників ринку, за роки блокування українські аграрії були позбавлені доступу до 95% інноваційних препаратів. Наші науковці не могли провести їх державні випробування, а отже і дати «зелене світло» застосуванню на українських полях.

У результаті агровиробники недоотримували продукції на мільйони доларів та роками продовжували втрачати свою конкурентоздатність, констатують в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Тим паче, доступ до інноваційних пестицидів важливий в той час, коли один із найбільших партнерів та ринків збуту — Європейський Союз — декларує більш жорсткі вимоги до впливу на навколишнє середовище та взагалі забороняє окремі діючі речовини. В результаті під заборону може потрапити сільгосппродукція, що отримується з їх застосуванням.

Аграрії та інші учасники ринку сподіваються, що з підписанням Президентом прийнятого закону цей ризик вдасться нівелювати. Вітчизняні виробники отримають доступ до більш безпечних, ефективних інноваційних препаратів, які підвищуватимуть конкурентоспроможність української сільгосппродукції та позиції держави на глобальному аграрному ринку.