Особистий погляд

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км², що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км².

Минулого року Україна зібрала близько 1 млн т цибулі, але цьогоріч, на жаль, виробництво буде меншим. Варто врахувати, що цей ринок має високу частку домогосподарств у структурі виробництва — 89%, і лише 11% — це виробництво фермерських та промислових підприємств.

Цього року сезон у виноградарів південних областей видався важким у багатьох аспектах. У лютому-березні не було змоги вчасно провести обрізку, оскільки робітники не могли дістатися на виноградники. Лише у квітні-травні господарства частинами отримували оплачені в січні ЗЗР та добрива.

Навіть експертам ринку дуже складно визначити точну потребу овочівників у потужностях для зберігання продукції, оскільки дискусії виникають навіть навколо кількості вирощених в Україні овочів. Але те, що потреба в сховищах є — це факт.

Зважаючи на воєнний стан, виробники мармурової яловичини розуміють, що не так багато споживачів мають змогу купувати даний продукт. Виробництво не припиняли, але пішли на інший крок — знизили ціну, фактично продаючи м’ясо за собівартістю, а то й нижче.

Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Власники зеленої ферми «Копиця сіна», яка знаходиться в селі Пархимів Чернігівської області, до останнього не знали, чи розпочнуть ягідний сезон. Бойові дії точилися навколо села — ворог не дійшов 15 км з боку Чернігова та 20 км з боку Києва. Та попри це розпочали підготовку: поки сапери розміновували поля, господарі закуповували паливо та тару під ягоду.

В Україні розпочався основний сезон продажу перших партій яблук сорту Гала, зібраних місцевими виробниками. Девальвація гривні знизила ціни на яблука (поточні $0,35/кг проти $0,41/кг на початку минулого сезону). Наразі українське яблуко фактично не має експортних перспектив, а внутрішній ринок скоротиться не тільки кількісно, але й якісно.

Цьогоріч провести жнива якісно, швидко і без втрат заважають не лише воєнні дії, а й примхи погоди. Проте, як захисники на бойовому фронті, так і аграрії на продовольчому роблять усе можливе і неможливе для наближення перемоги.

Раніше цифрове землеробство та ІТ-продукти були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, а погодні ризики не зникли... І навіть елементарно — не завжди можна виїхати в поле. Тому криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу.

Благодійний фонд «МХП — Громаді» підбив підсумки третього відбору конкурсу бізнес-ідей «Роби своє», який покликаний підтримати сталий розвиток підприємництва як відповідь на негативні економічні наслідки війни в Україні.

Уряд розробив 4 програми безповоротної грантової підтримки, покликані розвивати в Україні малий і середній бізнес та створити сотні тисяч нових робочих місць. Усі гранти об’єднані в межах нової економічної стратегії «єРобота».

Урожайність ягід цього року висока, але про точні обсяги ринку рано говорити, оскільки сезон у розпалі. Для виробників головним фактором стала цінова ситуація, адже окремі види ягід реалізовують дешевше, ніж минулого року.

Аграрний ринок сьогодні з надією чекає на прохід першого судна з українським збіжжям через зерновий коридор. Для сільгоспвиробників це чи не єдина можливість вирішення фінансових потреб та питання зберігання зерна. Адже, за підрахунками експертів, зважаючи на перехідні залишки і новий врожай, в Україні дефіцит потужностей зберігання складає 15 млн т.

Українські аграрії уже заявляють про те, що озимі культури висівати не будуть, оскільки це завідомо збиткова справа через низьку вартість зерна і дорогу логістику. В компанії Cygnet Agrocompany зазначають, що наразі планують збільшувати частку олійних культур через те, що їхня вартість вища, відповідно вплив логістики менший.

За наявності найбільших у Європі площ сільськогосподарських земель, дешевої агросировини та відходів Україна може стати лідером із біоенергетики в ЄС, наростивши виробництво до 1 млрд м³ біометану на рік.

Сільгоспвиробникам сьогодні доводиться вчитися справі, яку трейдери опановували багато років, і для цього працювала ціла індустрія, — самостійно реалізовувати продукцію. Найбільшими проблемами водночас залишаються вартість логістики та ціни на зернові, які вимивають кошти аграріїв.

Борошномелам потрібно переглянути свій асортимент продукції та переорієнтовуватися на експорт до країн ЄС. В іншому разі низку підприємства харчової промисловості чекає банкрутство. Причинами цьому є війна, недофінансування, активний імпорт продуктів харчування, низька купівельна спроможність населення.

Українські аграрії вимушені продавати озимий ячмінь за ціною, яка втричі нижча за понесені витрати на вирощування культури. Сьогодні у них скуповують зерно по 1,5 тис. грн, хоча ячмінь з країн Причорномор’я (FOB порти Чорного моря) розпочав новий сезон із цінового діапазону 335-340 $/т.