Особистий погляд

Від початку повномасштабної війни в Україні підприємства з вирощування та первинної обробки ВРХ працюють на мінімальних потужностях. Виробництво яловичини і телятини з початку року скоротилось на 22,3% порівняно з торішнім періодом і становить 97,6 тис. т.

Зараз існує дві основні проблеми на агроринку: ПДВ, яке не відшкодовується, та повернення валютної виручки від експорту зерна.

Несприятливі погодні умови, які цього сезону спостерігалися в усіх країнах Європи, стануть причиною здорожчання продуктів харчування в 2022-2023 роках. Наприклад, пікова ціна на часник в Україні буде спостерігатися вже на початку 2023 року, коли настане період тотальної залежності від його імпорту.

Сім’я фермерів із Донеччини рятувала себе та тварин від війни, адже лінія розмежування постійно наближалася, і часу на роздуми залишалось усе менше. Обрали Полтавщину, загугливши: «Де найкраще у Миргородському районі?».

До війни в загальному обсязі експорту України сировина складала 52%, тобто наша економіка має сировинний характер. Наразі держава планує це змінити, і вже напрацьовані політики та заходи, які стимулюватимуть розвиток переробної галузі та залучення інвестицій. Відповідно до розробленого плану, якщо все вдасться реалізувати, за 10 років переробна галузь дасть додаткових 73% зростання ВВП.

За попередніми оцінками експертів молочної галузі, в Україні в поточному році на 15% (1,4 млн голів) зменшиться кількість корів, на 14% (до 7,6 млн т) — скоротиться виробництво молока, на 15% (до 3 млн т) — зменшиться переробка молока. Учасники ринку зазначають, що не все індустріальне молочне тваринництво на прикордонних територіях зможе відновити діяльність.

Війна по-різному вплинула на ведення агробізнесу залежно від його територіального розташування. Складно всім аграріям, але вкрай проблематичною є діяльність сільгоспвиробників у регіонах, які були під окупацією, та у частково окупованих областях.

Велика частина української економіки пов’язана з сільським господарством, і не слід недооцінювати його значення для політичної стабільності.

Вартість страхування на ринку наразі суттєво не змінилася, але є інша проблема — зменшилась кількість постачальників страхових послуг. Ємності перестрахування дуже обмежені, і це доволі серйозна проблема для багатьох страхових компаній.

Цьогорічні погодні умови суттєво вплинули на врожайність картоплі. Через посуху бульб зав’язалось мало, а подальші дощі вже ніяк не вплинули на їхню кількість. Та водночас відмічається висока товарність картоплі — вона однакового розміру та має мінімальний розподіл по фракціях.

Урожай зернових колосових культур уже зібраний. На часі — питання його зберігання. В Україні до 24 лютого обсяг елеваторних потужностей був розрахований на доробку та зберігання близько 57 млн т зерна. Наразі потужності на контрольованій території складають 43-44 млн т.

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км², що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км².

Минулого року Україна зібрала близько 1 млн т цибулі, але цьогоріч, на жаль, виробництво буде меншим. Варто врахувати, що цей ринок має високу частку домогосподарств у структурі виробництва — 89%, і лише 11% — це виробництво фермерських та промислових підприємств.

Цього року сезон у виноградарів південних областей видався важким у багатьох аспектах. У лютому-березні не було змоги вчасно провести обрізку, оскільки робітники не могли дістатися на виноградники. Лише у квітні-травні господарства частинами отримували оплачені в січні ЗЗР та добрива.

Навіть експертам ринку дуже складно визначити точну потребу овочівників у потужностях для зберігання продукції, оскільки дискусії виникають навіть навколо кількості вирощених в Україні овочів. Але те, що потреба в сховищах є — це факт.

Зважаючи на воєнний стан, виробники мармурової яловичини розуміють, що не так багато споживачів мають змогу купувати даний продукт. Виробництво не припиняли, але пішли на інший крок — знизили ціну, фактично продаючи м’ясо за собівартістю, а то й нижче.

Найбільші українські виробники круп до війни половину виробленої продукції відправляли на експорт. Сьогодні ж складна та дорога логістика не дозволяє повністю відновити постачання, адже вивозити продукцію через порти інших країн стало втричі дорожче, а отже — невигідно для виробника.

З початком війни потенціал бджільництва в Україні скоротився. Через воєнні дії відбулися певні втрати в галузі: значне руйнування пасік та виробничої бази, скорочення виробництва, оскільки на непідконтрольних територіях не можна отримувати продукцію. Тож цього сезону меду в Україні буде значно менше.

Власники зеленої ферми «Копиця сіна», яка знаходиться в селі Пархимів Чернігівської області, до останнього не знали, чи розпочнуть ягідний сезон. Бойові дії точилися навколо села — ворог не дійшов 15 км з боку Чернігова та 20 км з боку Києва. Та попри це розпочали підготовку: поки сапери розміновували поля, господарі закуповували паливо та тару під ягоду.

В Україні розпочався основний сезон продажу перших партій яблук сорту Гала, зібраних місцевими виробниками. Девальвація гривні знизила ціни на яблука (поточні $0,35/кг проти $0,41/кг на початку минулого сезону). Наразі українське яблуко фактично не має експортних перспектив, а внутрішній ринок скоротиться не тільки кількісно, але й якісно.