Особистий погляд

Аграріям краще звільнити сховища, продавши зерно за цінами, які пропонують сьогодні на ринку. Це дозволить отримати обігові кошти та мати змогу прийняти першу зернову групу нового врожаю.

Зважаючи на перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону, та сумарний валовий збір нового врожаю в 55,9 млн т, в Україні прогнозується дефіцит ємностей для зберігання збіжжя на рівні 16,3 млн т.

За час війни на фермі «Згар Фарм» на Хмельниччині народилося троє бичків, яких названо актуально для воєнного часу — Байрактар, Джавелін і Димко. Ці імена надихають і дають надію молодому подружжю фермерів і надалі працювати, а ще — бажання приймати в своїй домівці людей, які втратили житло.

У перші тижні війни через розрив виробничо-збутових ланцюгів та загальну дезорієнтацію операторів ринку здавалося, що загроза нависла над свинарством усієї країни. Але зараз ситуація змінюється дуже динамічно. Наразі сформувалася певна регіоналізація зон підвищеного ризику на сході та південному сході країни, де знаходяться господарства, які торік забезпечили майже 23% промислової свинини.

2021 рік для агросектору став рекордним за урожайністю, а виробники сільгосптехніки ставили свої рекорди з продажів. Відбулось повне «повернення до життя» після ковідних часів.

Наразі в Україні є логістична проблема, пов’язана з блокуванням портів, і велику кількість зернових неможливо експортувати, оскільки єдиний шлях — це їх вивезення наземним транспортом до Європи. Тому деякі фермери розглядають картоплю як альтернативу зерновим.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ягідний рай» цьогоріч планує вирощувати овочі та картоплю для потреб ЗСУ та мешканців населених пунктів, які потребують допомоги.

Спорожнілі полиці малих та великих магазинів у перші тижні повномасштабного вторгнення росії на територію України вводили в ступор українців, більшість із яких пам’ятає, що таке дефіцит товарів.

Майже 200 тис. га української землі використовують для сільськогосподарської діяльності компанії, що мають зв’язки із громадянами чи резидентами країн-агресорів. При цьому Миколаївська, Запорізька та Сумська області лідирують за площею земель у користуванні агровиробників із таких країн.

Напередодні початку сезону ягідники борються за виживання та попри всі обставини планують роботу — навіть на замінованих полях знаходять можливості та технології проводити агрономічні заходи. Яким видасться цей рік, спрогнозувати неможливо: частина насаджень знаходиться на окупованих територіях, гостро стоять логістичні проблеми, внутрішній ринок зазнав змін, щоправда, є надія на експорт.

Верховна Рада України внесла зміни до земельного законодавства і спростила набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Завдяки цьому нововведенню для сільгоспвиробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах.

Сільгосптоваровиробники не можуть отримати анонсовані урядом кредити. Вони звертаються до банків, але позитивного рішення про фінансування не отримують.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну завдало суттєвих проблем галузі тваринництва. Та попри воєнний стан роботу ферми не можна поставити на паузу: молоко доїться, почались отелення, народилася Джевелінка — первістка від сірого українського бика Велеса і білоголової української Марічки.

Минулого року Україна експортувала агропродовольства на суму $27,9 млрд. За даними Державної митної служби, у 2021 р. зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту пшениці — 20 млн т, м’яса птиці — 459 тис. т, заморожених ягід та інших фруктів — 76 тис. т, макаронних виробів — 38 тис. т.

Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.

Ситуація з тваринництвом в Україні є дуже складною, адже в цій галузі операції мають безперервно продовжуватися. В умовах війни, коли відключають електрику, закриті дороги, неможливі постачання кормів, налагодити процес і зберегти стадо майже нереально.

Ягідники пропустять сезон, адже навіть за можливості вирощування буде проблема з реалізацією. І це стосується не лише окупованих територій та регіонів, де ведуться бої, а загалом усієї України. Адже ягода — не продукт першої необхідності, до того ж економіка країни зруйнована, а понад 3 млн українців виїхало за кордон. Тому ягода навряд чи комусь буде потрібна в тій ціні та кількості.

В умовах війни українські сільгоспвиробники не лише боронять Батьківщину, але й працюють на аграрному фронті для забезпечення продовольчої безпеки країни.

Українські сільгоспвиробники, де дозволяє ситуація, вже вийшли в поля на підживлення озимих і зазначають, що посівну проведуть по максимуму. В усіх є розуміння, що Україна повинна посіятися, адже сьогодні від кожного фермера залежить продовольча безпека та економічна стабільність країни.

Війна спричинила значні проблеми з постачанням сільгосптехніки, обладнання та запасних частин на територію України. Напередодні весняної посівної заблокована як зовнішня, так і внутрішня логістика для постачання сільгоспвиробникам необхідних ресурсів.