Лімузини, абердини, шароле на Волині. Про унікальне м’ясне виробництво в умовах війни

ТОВ «МХП-Баффало» знаходиться у смт Колки Волинської області. На сьогодні загальне поголів’я господарства налічує до 6 тисяч. До лютого ця кількість постійно трималась на рівні 4800-5200, зараз же, через брак експорту, поголів’я збільшилось. 

Вирощують декілька порід: одна з найпопулярніших серед м’ясного виробництва абердин-ангуська, волинська м’ясна, лімузин, симентальська м’ясна, шароле та герефордська.

До війни ТОВ «МХП-Баффало» активно експортувало теличок для племінного розведення до Узбекистану, інколи навіть формувалась черга. Також в Україні діяла державна програма часткового відшкодування вартості племінних тварин, тому продавали і в межах країни. В господарстві кажуть, що проблем з реалізацією телиць не було. 

На сьогодні ж порушилась логістика експорту, державна програма щодо племінних тварин зупинилась і наступного року також не планується. Як будуть надалі розвиватись події, поки неможливо спрогнозувати.

«Останні ціни (станом на вересень), за якими продавали телят для арабських країн, були 105 грн/кг за бичків та 75 грн/кг — за теличок. Будемо надалі пробувати експортувати теличок, хоча вартість значно нижча», — говорить директор господарства. 

Порівняно з українськими цінами різниця більше, ніж удвічі. В Україні — на рівні 40-45 грн за 1 кг живої ваги, тоді як експортна ціна може бути на рівні 3,2 $/кг, або 117 грн/кг живої ваги. 

З початком повномасштабних воєнних дій продаж телят зупинився, оскільки основні логістичні шляхи йшли через порти Миколаєва та Ізмаїла. Вартість продажу на місці у березні-квітні доходила до 25 грн/кг. Господарство тоді нічого не продавало, продовжували годувати тварин. 

Зараз же логістика вибудувалась через порти Дунаю, Румунії. Телята експортуються живою масою у худобовозах на кораблі. Близько тижня вони пливуть морем. 

Перші місяці війни діяла заборона на експорт, лише з квітня Кабінет Міністрів України замінив ліцензуванням заборону на експорт великої рогатої худоби та яловичини. 

Також у ТОВ «МХП-Баффало» констатують, що на експорт негативно вплинула і погода: «Це у нас зараз із 5 вересня щодня йде дощ, а до цього у Європі була засуха, що призвело до зменшення рівня води у Дунаї. Через це кораблі не могли максимально завантажитись». 

Поточного сезону кормова база господарства — це минулорічні запаси. На скільки зросте собівартість кормів наступного року, Руслан Паш’ян вагається прогнозувати, але каже, що очікує здорожчання мінімум на 30%. Тоді як ціна м’яса у валюті навряд чи зміниться. 

«Низька ціна на зернові у нашому випадку грає на руку, оскільки це не так сильно впливає на вартість кормів», — каже керівник господарства. 

Основне завдання рослинницького напряму ТОВ «МХП-Баффало» — забезпечити діяльність тваринництва. Всього в обробітку мають 4500 га. Вирощують кукурудзу, озимі, сою. 

Докуповують лише білкові корми — макуху та шрот.

Назва підприємства доволі вдала, але історія походження зовсім випадкова. На початку заснування господарства в Україну запросили консультантів, і вони були саме з м. Баффало у США, тому далі нічого не вигадували. 

В середньому бичків для подальшого продажу у господарстві тримають до 500 кг. Годують тварин силосом, кукурудзою, комбікормом, пивною дробиною. 

На фермі працюють декілька людей, які забезпечують порядок і годівлю тисячі тварин. 

Керівник ферми Олександр Копилець безпосередньо займається годівлею та доглядом за бичками, підтримує порядок. Зараз під його наглядом 989 голів на відгодівлі та 2 табуни корів на вигулі. 

Маточне поголів’я випасається на відкритих пасовищах — загалом 15 табунів корів та 3 табуни нетелів, у середньому по 150 голів. Вирощування ремонтного молодняка також відбувається за технологією безприв’язного утримання в приміщеннях із системою вигульних майданчиків. 

Зараз мають 2 226 корів і стільки ж отримують телят, майже порівну бичків та теличок. 

Після відлучки, через 6 місяців, бички потрапляють до відгодівельного цеху, де знаходяться від 6 до 8 місяців. Ремонтантні телички відправляються до іншої ферми, де їх вирощують для оновлення поголів’я — це 10-15% на рік, інші продають на племінне розведення.  

Головний ветеринарний лікар ТОВ «МХП-Баффало» Олександр Матвіюк каже, що, звичайно, доступ до ветеринарних препаратів у лютому був обмежений, але він зробив хороший запас, тож проблем не було. Вже через 2-3 місяці постачання налагодилось. 

На сьогодні ТОВ «МХП-Баффало» відоме серед племінних господарств, оскільки по всіх шести породах ВРХ має племінний статус. В основному ремонтантних теличок продавали українським господарствам для подальшого розведення. Були і великі плани на цей рік. 

Незважаючи на надскладну ситуацію, ТОВ «МХП-Баффало» продовжує вирощувати тварин, не зменшує поголів’я, забезпечує всі процеси на якісному рівні, а працівників — робочими місцями. Всім, хто мобілізувався, в основному за власним бажанням, заробітна плата збережена. 

«Будемо і надалі боротись за експорт нашої продукції, але і шукати виходи на внутрішній ринок. Хоч і закупівельні ціни не є конкурентними, але продовольча безпека України для ТОВ «МХП-Баффало» — на першому місці», — наголосив директор підприємства.