Позбутися сировинного статусу. В які сектори аграрної галузі варто інвестувати

За словами народного депутата України, заступника голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, політики, які впроваджувалися протягом останніх 30 років і мали стимулювати розвиток переробної промисловості, не були успішними. Серед позитивних прикладів він наводить лише формування в Україні потужної олійно-екстракційної галузі, завдяки чому сьогодні частка необробленої сировини олійних культур складає лише 17%, решта продукції експортується з доданою вартістю. Також завдяки державній програмі з часткової компенсації вартості вітчизняної техніки вдалося стимулювати сільськогосподарське машинобудування. Такий підхід спричинив подвійне зростання обсягу виробництва сільгосптехніки в Україні й появу понад 100 нових компаній.

Зміна позиції сировинного експортера до експортера продуктів із високою доданою вартістю

В компанії UkraineInvest зазначають, що український експорт сільгосппродукції недостатньо диверсифікований і залежить від сировинних матеріалів, таких як зерно, яке має частку 47% у загальному експорті. В той час, коли в розвинутих країнах, наприклад, Франції чи Австрії, цей показник становить 21%. У цих країнах близько 30% належить експорту напоїв. Чехія, Польща та Угорщина здебільшого експортують молочні та м’ясні продукти, фрукти, овочі.

«Україна посідає перше місце з експорту соняшникової олії, третє місце — ріпакової олії, четверте — кукурудзи, п’яте — пшениці. Але через війну ці показники дещо знизилися. Найбільші зміни відбулися в експорті кукурудзи. Умови економічної рецесії не такі значні в сільськогосподарському секторі, як інших, але ми повинні працювати в напрямі розвитку переробки», — зазначає керівник Управління залучення та супроводження UkraineInvest Oксана Ткачук.

За її словами, в питаннях переробки найперше потрібно звернути увагу на кукурудзу, адже це та культура, якої в Україні виробляється найбільше, і майже 80% усього її обсягу експортується.

Незважаючи на війну, Україна цього року залишилася найбільшим виробником кукурудзи у світі. За прогнозами, у 2022/23 рр. Україна стане однією з основних країн, де виробляється кукурудза, і однією з 4-х країн —найбільших експортерів кукурудзи

«Сьогодні ми маємо логістичні проблеми, тож потрібно переробляти кукурудзу в Україні на продукти ферментації та субпродукти — індустріальний спирт, етанол, пластик, виробляти продукцію для харчової промисловості», — зазначає Оксана Ткачук.

Експертка наголошує, що в питаннях переробки варто звернути увагу також на сою, оскільки вона має великий попит на іноземних ринках для використання в тваринництві. Є значні можливості в нарощуванні експорту фруктів та овочів, і рішенням для цього може стати використання сучасних теплиць. Крім того, український ринок переробки має що запропонувати також у сусідніх нішах, наприклад, виробництві добрив.

Агропереробний індустріальний парк. Інвестиції $300-1000 млн
Створення унікального центру передових технологій у сфері агрохарчової промисловості. Проєкт передбачає створення трьох та більше спеціалізованих індустріальних технопарків, оснащених виробничо-технологічним обладнанням поблизу Львова, Івано-Франківська та Вінниці.

Проєкт концентрату кормового соєвого білка — $50 млн
Проєкт спрямований на розширення асортименту продукції з більш високою доданою вартістю шляхом подальшої переробки соєвого шроту на кормовий концентрат соєвого білка. Технологія є інноваційною для України.

Тепличний комплекс для цілорічного вирощування салату та смакових трав — $8,3 млн
Стратегія проєкту полягає в нарощуванні виробничих потужностей для зниження частки накладних витрат і збільшення постачання в торгові мережі. За шість років посівні площі планується розширити до 16,2 тис. м2 теплиць.

8 кроків назустріч інвестиціям

За словами Дмитра Кисилевського, вже проведено підготовку аграрного сектору до залучення інвестицій, у результаті чого було прийнято багато ініціатив з дерегуляції. 

• Перше, з чого потрібно почати для залучення інвестицій — страхування воєнних ризиків. 
• Для того, щоб будувалися заводи, потрібно фінансування — довгі й дешеві гроші.
• Вирішення проблематики підключення до мереж.
• Стимулювання інвестицій у переробку.
• Компенсація до 50% капітальних вкладень.
• Стимулювання внутрішнього попиту.
• Обмеження експорту сировини та стимулювання експорту продукції переробки.
• Гарантія стабільності правил гри.

Страхування воєнних ризиків — обов’язкова умова для інвесторів

Після початку війни багато експортно-кредитних агенцій скасували страхові програми для України. Але деякі все ж таки лишилися на ринку, наприклад, програма від Федерального міністерства Німеччини з економіки і кліматичної дії. Організація страхує і позики, але при цьому є певні вимоги — проєкти, які кредитуються, повинні мати позитивний ефект на країну та Німеччину. 

Також агентством з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до Групи Світового банку, було прийняте рішення про готовність забезпечувати страхування тим компаніям, які працюють в Україні.  

Як відмітив виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач, Україна відкрита для бізнесу і гнучка, як ніколи раніше, в сенсі готовності вводити нові стимули і адаптувати правову базу.

За словами експерта, в Україні наразі існує кілька програм з планування інвестицій: 

• Закон України про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значним обсягом інвестицій. Відповідно до документу, всі проєкти, які будуть інвестувати понад $20 млн CAPEX у певні секторі, зможуть отримати до 30% державної підтримки. 
• Після того, як інвестор подасть заявку до Міністерства економіки, він може підписати прямий контракт з урядом, який може тривати до 15 років. Умови між державою і інвестором будуть зазначені в договорі. Також там будуть прописані умови, які захищатимуть інвестора від неочікуваних регуляторних змін.
• Відповідно до закону можна отримати 5% знижки на корпоративний податок.
• Планується прийняти закон про фінансові стимули та промислові парки, що надасть можливість отримати інвесторам звільнення від корпоративного податку на 10 років. 
• Поріг для реєстрації промислового парку було знижено, і він наразі становить 10 га.

Також, за словами Сергія Цівкача, найближчим часом очікується схвалення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливості регулювання земельних відносин для забезпечення швидкої реалізації інвестиційних проєктів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період», який значно прискорить процес інвестиційних проєктів. Насамперед інвестори отримають можливість змінювати призначення землі та пришвидшити всі процеси оформлення.

Як відмітили експерти, потенційним інвесторам не потрібно чекати закінчення війни, адже інвестпроєкти можуть зайняти від 6 до 18 місяців. Тому краще розпочинати реалізацію вже сьогодні. До того ж, окрім розвитку економіки, збільшення частки переробної промисловості стане ще й реальною економічною євроінтеграцією України.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua