Теперішній стан господарства вкрай тяжкий, оскільки починати все з нуля складно, тож шукаємо допомогу.
Сім’я фермерів із Донеччини рятувала себе та тварин від війни, адже лінія розмежування постійно наближалася, і часу на роздуми залишалось усе менше. Обрали Полтавщину, загугливши: «Де найкраще у Миргородському районі?».
У вантажівку вмістили все, що змогли. Брали лише найнеобхідніше для 17-ти людей. А згодом з допомогою Всеукраїнської асоціації громад і Програми USAID перевезли частину худоби. Зараз мають шість дійних корів, бика та телицю. Пізніше з їхнього села релокували ще одне господарство, яке налічувало 7 дійних корів. Поступово сім’я зібрала кошти і викупила всю худобу.
Раніше на утриманні мали 17 корів, 2 племінних бики, 10 телят, 15 свиней, яких під час війни різали і віддавали за безцінь. Тримали багато птиці, яку також роздали людям.
Теперішній стан господарства вкрай тяжкий, оскільки починати все з нуля складно, тож шукаємо допомогу.
Переселенці запустили виробництво крафтової молочної продукції, оскільки на Донеччині також виготовляли кисломолочний сир, вершки, солодковершкове масло, тверді сири. Продавали в найближчих містах — Костянтинівці, Краматорську та Бахмуті, мали хороший попит.
Фермери зазначають, що в селі всі займаються сільським господарством, оскільки іншої роботи немає. Тому утримання ВРХ і продаж молочної продукції були основним заробітком.
«Наразі виготовляємо традиційну молочну продукцію, тверді сири за власними рецептами, почали робити м'які види сирів з органічними наповнювачами. Вершкова бринза з зеленню та гострим перцем, солодка з родзинками та курагою, солонувата витримана в розсолі з копченою паприкою та пряними травами.
Розвозимо по селах громади, попит на таку продукцію високий, адже хоч і сільська місцевість, а худобу мало хто тримає. Ціни різні, все залежить від платіжної спроможності населення», — розповідає Олена.
Придбати продукцію можна і через сторінку в Instagram — Markivchanka_2022.
Спочатку люди допомагали, чим могли. Приносили розсаду, продукти, віддавали сіно для корів, дозволили безкоштовно викосити свої паї на корм для тварин. Допомагали замовити дерево і метал для ремонтів.
Олена каже, що вирішили залишитись у Сергіївський громаді, оскільки тут хороший керівник, і є всі умови для розвитку та проживання з дітьми.
Коли родина приїхала, окрім старого занедбаного будинку, на подвір'ї були зруйновані часом хліви. Тому для своїх годувальниць почали будувати нове помешкання.
«Наразі за 3,5 місяці ми зібрали кошти на коробку (каркас із дощок обшили металопрофілем), тепер збираємо на утеплення хліва. Це єдине подвір'я, яке вмістило всю нашу велику родину з 17-ти людей, 9 з яких — діти. І тут був незасаджений город, тому цієї весни ми садили город двічі», — говорить господиня.
Зараз уся родина тяжко працює і задля того, щоб облаштувати своє обійстя, і для того, щоб люди полюбили їхню продукцію. Намагаються забезпечити найвищу якість, адже важливі й позитивні відгуки споживачів, й репутація сімейної справи.
Плани у нас добрі, маємо надію, що здійсняться! Є наміри розширити господарство, полагодити старий будинок, у якому зараз оселилися. Обладнати сироварню.
Зараз сім’я зареєстрована як підприємці, але хочуть, щоб було повноцінне СФГ «Марківчанка».
На фермі працюють усією родиною. В майбутньому планують розширити господарство і створити власну сироварню. Тоді вже знадобляться додаткові працівники. Але все поступово.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні за сім місяців 2026 року зафіксували 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це приблизно на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року, однак епізоотична ситуація залишається напруженою.

До 20 видів крафтових сирів виробляє та пропонує споживачам «Мамина сироварня» на Тернопільщині. Цій майстерні сиру майже рік, і вона є однією з родзинок етнопарку сімейних вражень «Агроленд», яким опікується ПАП «Агропродсервіс».

15 вересня у Києві зустрілися фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Позаду — кілька місяців навчання, менторство та робота над власними бізнес-ідеями. Попереду — новий етап розвитку власної справи, вже з грантовою підтримкою, та крафтярської спільноти.

У Бухаресті тисячі тваринників вийшли на протест проти обмежень на експорт овець, примусового забою тварин через спалахи захворювань та ветеринарно-санітарних зборів. Акція біля урядових будівель переросла у сутички з правоохоронцями.

ТОВ «Агрофірма Малинівська» на Житомирщині планує збільшити поголів’я великої рогатої худоби до 3,1 тис. голів до кінця 2026 року, а в перспективі — до 5 тис. голів.

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

ТОВ «АгроЯнтар» переїхало на Рівненщину два роки тому. До вторгнення підприємство працювало на понад 4,5 тис. га у Херсонській області та виконувало функції портового оператора.