Особистий погляд

Після початку війни дуже багато підприємств в Україні або закрилися, або різко скоротили виробництво, перенесли його в західні області країни, а то й зовсім за кордон.

Кожен гектар землі фермери намагаються ефективно обробити, щоб отримати прибуток. Та для досягнення високих показників потрібно також використовувати сучасні агротехнології та інноваційну техніку для обробітку ґрунту, збирання та переробки врожаю. Винахідник із Полтавщини 6 років тому змайстрував саморобний гарбузовий комбайн, а сьогодні вже має власне підприємство з виробництва сільгосптехніки.

Після початку війни в Україні суттєво зросла частка тих, кому недостатньо коштів, щоб покрити свої витрати. Все більше українців харчується скромно і намагається купити продукти дешевше.

2022 рік став урожайним на картоплю по всій Україні. За достатньої вологи і якість хороша. Єдине, на що нарікають сільгоспвиробники, так це на процес збирання — цього сезону він затягнувся через тривалі дощі.

Найбільші українські виробники заморожених овочів, фруктів та ягід через постійні відключення електроенергії, щоб зберегти орієнтовану на експорт продукцію, закуповують генератори або ж вивозять її на зберігання до країн ЄС.

Виходячи з експортних обсягів зерна в 50 млн т, які потрібно вивезти з України, доведеться до кінця сезону експортувати 6 млн т щомісяця. Для українських фермерів лише транспортні витрати обійдуться в $5 млрд. І це не враховуючи витрат на вирощування.

Від початку війни хлібопекарська галузь отримала нові виклики та низку факторів, які вплинули на цей бізнес. Спочатку пекарі переживали за вартість сировини, але закриті порти та обмежений експорт дозволили їм купувати пшеницю для переробки за прийнятною ціною. Наразі головною проблемою для виробників хлібобулочних виробів є відключення електроенергії, а також значне подорожчання логістики.

Весь світ з 29 жовтня чекає на розвиток подій навколо «зернової угоди». Мотивами росії для призупинення участі у зерновому коридорі називають воєнні та бізнесові.

Приватне господарство «Збінський», що на Житомирщині, продовжує працювати на благо кожного, доставляючи продукти туди, куди це можливо. З початку війни більшість продукції пішла на підтримку біженців, потреби ЗСУ та волонтерство, ще частина потрапила до клієнтів. Та найголовніше досягнення інше — вдалося зберегти господарство, а завдяки надійним партнерам отримати молодих індичат. Тож традиційно свіжа індичка доступна у продажу з серпня по березень.

росія заявила про призупинення участі у «зерновій угоді». Ще раніше прогнозували такий розвиток подій, оскільки експерти попереджали, що «зернова угода» стане центральною темою саміту G20, і такий «зерновий шантаж» є способом путіна мати вплив на саміті.

Якщо «зернова угода» не працюватиме, Україна знайде альтернативні шляхи експорту, але без зернового коридору не зможе поставити на світові ринки велику кількість агропродовольства. В такому разі фермери скорочуватимуть посівні площі до оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати продукцію і не мати великих залишків та збитків.

На молочній фермі «Пані Юпітер» до війни було 700 голів ВРХ голштинської породи, з них 350 корів. Дійних було 293, решта — сухостійні. Надой становив близько 7 т на добу. Реалізовували молоко екстра ґатунку на Харківську дитячу молочну кухню та завод «Данон».

З початку війни сільгоспвиробники опинилися на межі виживання та вже другу посівну проводять в економ-режимі, а на весняно-польові роботи ресурсів узагалі немає. Тож сьогодні як перед великими агрокомпаніями, так і фермерами гостро постало питання розумної економії за відсутності зайвих фінансових ресурсів.

Підприємства ГК «Птахопродукт» працюють заради продовольчої безпеки Сумщини і з турботою про майбутнє України. В умовах війни птахофабрики зберегли свою ефективність та не змінили місію й мету. Найбільшим викликом для них став початок березня 2022 року.

Від початку повномасштабної війни в Україні підприємства з вирощування та первинної обробки ВРХ працюють на мінімальних потужностях. Виробництво яловичини і телятини з початку року скоротилось на 22,3% порівняно з торішнім періодом і становить 97,6 тис. т.

Зараз існує дві основні проблеми на агроринку: ПДВ, яке не відшкодовується, та повернення валютної виручки від експорту зерна.

Несприятливі погодні умови, які цього сезону спостерігалися в усіх країнах Європи, стануть причиною здорожчання продуктів харчування в 2022-2023 роках. Наприклад, пікова ціна на часник в Україні буде спостерігатися вже на початку 2023 року, коли настане період тотальної залежності від його імпорту.

Сім’я фермерів із Донеччини рятувала себе та тварин від війни, адже лінія розмежування постійно наближалася, і часу на роздуми залишалось усе менше. Обрали Полтавщину, загугливши: «Де найкраще у Миргородському районі?».

До війни в загальному обсязі експорту України сировина складала 52%, тобто наша економіка має сировинний характер. Наразі держава планує це змінити, і вже напрацьовані політики та заходи, які стимулюватимуть розвиток переробної галузі та залучення інвестицій. Відповідно до розробленого плану, якщо все вдасться реалізувати, за 10 років переробна галузь дасть додаткових 73% зростання ВВП.

За попередніми оцінками експертів молочної галузі, в Україні в поточному році на 15% (1,4 млн голів) зменшиться кількість корів, на 14% (до 7,6 млн т) — скоротиться виробництво молока, на 15% (до 3 млн т) — зменшиться переробка молока. Учасники ринку зазначають, що не все індустріальне молочне тваринництво на прикордонних територіях зможе відновити діяльність.