Особистий погляд

Незважаючи на протести європейських фермерів щодо низької вартості зерна з України, аграрії не можуть не продавати вирощений урожай, оскільки їм потрібно купувати добрива, насіння і всі необхідні засоби для подальшого виробництва. Щоб отримати обігові кошти, вітчизняні сільгоспвиробники подекуди вимушені продавати продукцію нижче її собівартості.

Наразі фермери переживають дуже тяжкі часи, допомоги чекати немає звідки. Надія на інвесторів зникла, адже ніхто зараз не хоче вкладати свої кошти. Банки, які на початку війни надавали кредити нібито під 0%, змінили умови кредитування. На жаль, грантові програми підтримки працюють лише для вузького кола сільгоспвиробників. Тож, сьогодні в Soloviov Family Farm через війну змушені зменшити своє виробництво вполовину.

У найближчі два роки виробники овочів не матимуть проблем зі збутом, але насамперед їм варто звернути увагу на свої регіони і закрити там потребу в продукції. Також овочівники почали укладати форвардні контракти. До цього в Україні такої практики не було.

Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.

Для тепличних господарств збільшились затрати на логістику, паливо, пакування, етикетку, тару. На 40% зросла вартість електроенергії, в 4 рази вища — на дизельних генераторах. Якщо нова ціна на електроенергію близько 7 грн/кВт, то на генераторах вона доходить до 30 грн/кВт.

В Україні сьогодні понад 50 підприємств займаються переробкою амаранту, і їхня кількість зростає. Цьому сприяє насамперед зацікавленість українською продукцією з боку іноземних партнерів і стабільність цін на сировинну базу. Вже чотири роки, незважаючи на війну, виробники амаранту утримують ціни на сировину.

Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

ФГ «Шафран Любимівський» відоме на всю країну своїми квітучими полями. Тюльпани, нарциси, алліуми, лаванда, шавлія, лілія — чого тільки не росло в селищі Любимівка Херсонської області. Родзинкою ж ферми завжди були крокуси Sativus, з яких виготовляють приправу шафран, та аспарагус, який «розлітався» Україною за лічені дні — в сезон ферма здійснювала близько 300 прямих постачань.

Війна змусила переглянути роль і місце біоетанолу та біодизелю в системі національної енергобезпеки. Наразі багато експертів вбачають варіант використання потенціалу аграрного сектору для виробництва альтернативних видів енергетики. В уряді переконані, що ефективне використання галузі переробки дозволить частково замістити традиційні види енергії як на місцевому, так і на національному рівнях.

Надання грантів стало найбільшою державною програмою підтримки розвитку переробних підприємств. За статистикою, кожна п’ята подана заявка стає результативною, при цьому чверть погоджених грантів видано на агропереробку.

Одними з фундаментальних проблем, які гальмують аграрний сектор, окрім вартості логістики, є відсутність обігових коштів у аграріїв та збільшення вартості засобів виробництва.

Останніми роками спостерігаються аномально теплі зими, коли в грудні й навіть на початку січня температура вдень піднімається до +10-16°С. За таких умов вулики прогріваються, і бджоли виходять на очисний обліт. Зимовий клуб бджіл розпадається.

Яким був 2022 рік для українців? Точно — незабутнім.

Одномоментно і швидко переключитися на переробку в аграріїв не вийде, оскільки це потребує значних інвестицій і наявності ринків збуту. Тобто гроші і час у перспективі здатні зробити з України великого гравця на ринку продукції з доданою вартістю, але зараз потрібно зосередити всі зусилля на стабілізації роботи агросектору.

Українська група компаній ТОВ «СП «Південна Аграрно-Експортна Компанія» вже 10 років є лідером аграрного ринку на півдні України. 26 грудня 2022 року відзначає ювілей та підбиває підсумки роботи за цей значний період.

Однією з трьох глобальних проблем, які найбільше впливають на агросектор та підштовхують агровиробників до переходу в тіньову економіку, є відшкодування ПДВ. Наразі близько 95% відшкодування ПДВ переведено в перевірки і 5% — підтверджено камерально. Це діаметрально протилежна ситуація з довоєнними показниками.

Зростання попиту на заморожену продукцію, зокрема овочі, фрукти та ягоди, насамперед зумовлене довготривалістю зберігання і економічно вигідним рішенням для споживача.

Ціна, яку зараз аграрії віддають за перевезення зерна залізничним транспортом, призведе до скорочення посівних площ навесні. Адже більшість сільгоспвиробників зазначають, що виробництво зернових за такої вартості логістики — збиткове.

Третина кукурудзи в Україні лишилася зимувати в полі. Причин цьому відразу декілька: погода, яка не сприяла вчасному збору врожаю, та перебої з електроенергією, яка необхідна для сушіння зерна. Тобто аграрії вимушено залишили кукурудзу, оскільки не мали змоги її висушити та закласти на зберігання.

Ситуація із зерновою логістикою навесні 2023 р. кардинально зміниться: вона подешевшає, але не буде зерна. Агровиробники, які притримають зернові до весни, зможуть легше пережити рік. Але таких підприємств — одиниці, оскільки аграрії змушені продавати агропродукцію зараз, щоб отримати хоч якийсь дохід.