Тут вирощують томатну пасту. Агроф’южн відновлює потужності

Минулого року, оскільки більша частина земельного банку «Агроф’южн» була в окупації, компанія орендувала 1 тис. земель в Одеській області. У 2022 році там було вирощено 80 тис. т томатів.

План був таким: з Одещини вирощені томати перевезти на єдиний на той момент доступний і працюючий завод компанії — Північний — для переробки. Але потужності в травні обстріляли, і обладнання довелося відновлювати. З травня по вересень Північний обстріляли 16 разів. І хоча територія не була окупована, але фактично підприємству довелося певний час працювати в «сірій зоні».

Директор заводу Північний Іван Заїкін згадує, що були моменти, коли починалися обстріли, доводилося зупиняти виробництво, а коли потрапляли в обладнання — звільняли лінії, милося все обладнання, потім інженери ремонтували те, що можна швидко полагодити власними силами, замінювали і знову запускали виробництво. 

Після цього підприємство припинило переробку, оскільки був великий ризик для працівників. Відповідно до плану-мінімум потрібно було зберегти томати та повернути вкладені у них кошти. Оскільки виробництво на Північному заводі було неможливим, томати відправили на один з одеських заводів, де переробили на томатну пасту під контролем фахівців «Агроф’южн». 

За таких обставин у 2022 році компанії вдалося виробити лише 6% пасти від звичайного обсягу.

На трьох заводах «Агроф’южн» до війни перероблялося 750 тис. т томатів та вироблялося 105 тис. т томатної пасти. Всі виробничі потужності  сертифіковані FSSC 22000, ISO 45000. Система контролю якості дозволяє відстежувати томатну пасту від насінини до покупця.  

Головний інженер заводу Північний Сергій Солотін розповідає, що до війни на виробництві не було серйозних ремонтів, оскільки обладнання було сучасне і нове. Зараз же технічні служби зіткнулися з нетиповою для них роботою. 

Завод Східний: рівень пошкодження 80%

Снігурівка знаходилася 9 місяців під окупацією, за цей час майже всі запаси пасти, які знаходилися на складах, були знищені, на заводі вкрадене або понівечене все електрообладнання, вирізаний весь кабель, а також винесене все, що можна було винести.

Причому такої шкоди підприємству завдали не лише російські окупанти — мародерили і місцеві. Вже потім частину вкраденого обладнання та офісну техніку поліція знаходила в жителів з найближчих до заводу населених пунктів. А також після деокупації сільгосптехніка почала загадково з’являтися поблизу підприємства.

«Ми вирішили відновлювати завод, незважаючи на те, що практично все розкрадене та понівечене, і виробництво фактично потрібно відновлювати з нуля. Якщо зараз не почати цього робити, то вже наступного року буде дешевше побудувати новий завод. Тож Східний плануємо ввести в експлуатацію вже цього року і в серпні розпочати сезон», — зазначає Олексій Сипко.

Також на цьому виробничому майданчику знаходиться й завод з виробництва томатного порошку, який теж зазнав значного пошкодження. В компанії планують відновити виробництво цього продукту в 2024 році.

Найбільший виробник у світі переробляв 4 млн т томатів, «Агроф’южн» — 780 тис. т, але з будівництвом четвертого заводу зможе потрапити до п’ятірки найбільших світових виробників.

Втрати компанії складають понад 8 млрд грн

За актуальними цінами з ПДВ наразі втрати компанії складають понад 8 млрд грн, і це ще далеко не кінцева сума, адже ще невідома ситуація на Південному та Західному заводах на Херсонщині. 

Фінансовий менеджер «Агроф’южн» Ольга Жукова розповідає, що компанія оцінює пошкодження заводів та обладнання в 3,4 млрд грн,  втрати томатної пасти, яка зберігалася на складах, — 830 млн грн, зернових — 600 млн грн, втрата сільгосптехніки оцінюється близько в 1 млрд грн.

«Якщо врахувати ще, що компанія практично не працювала 2022 року, і взяти за основу показники попереднього року, то ми не доотримали 30 млн євро ЕВІТDA і ще скільки ж понесли втрат», — зазначає Ольга Жукова.

При цьому зовнішнього фінансування наразі компанія не отримує. До 2022 року «Агроф’южн» мала кредитні зобов’язання перед низкою банків, після початку війни банки надали можливість неформального Stand still, тобто дозволили не сплачувати тіло кредиту та відсотки. Але відсотки компанія сплачувала до кінця 2022 року, а з цього року є домовленість, що оскільки «Агроф’южн» нині працює на 10% від потужності, то сплачують 10% від нарахованих відсотків за кредитами.

Зараз у компанії фінансовий радник працює над тим, щоб зробити Stand still формальним, та після закінчення війни обговорюватиме можливість реструктуризації боргів.

За рік війни «Агроф’южн» отримала два гранти: перший від FMO — на перенесення обчислювального центру з офісу в хмарне сховище; другий грант від ЄБРР ще в процесі отримання — на модульну будівлю для проживання працівників, які втратили житло.

Ольга Жукова зазначає, що підприємства, які знаходяться близько до бойових дій, не всі банки готові кредитувати. До того ж, якщо й погодять кредитну лінію, то зараз діє максимальний ліміт, який можуть видати підприємству, — це 90 млн грн. Для таких виробництв як «Агроф’южн» цього замало.

Загалом же цьогоріч компанією заплановано капітальних витрат на 676 млн грн.

Потреба у розмінуванні — 19 тис. га до кінця року

Частина земельного банку ГК «Агроф’южн» цього року не буде оброблятися через замінування, засмічення території продуктами бойової діяльності. Деякі поля зараз перебувають у процесі розмінування, а частина — взагалі знаходиться поблизу активних воєнних дій, наприклад, у Кізомисі на Херсонщині, де проходить зовсім поряд лінія фронту.

Для відновлення діяльності компанія потребує розмінування 19 тис. га вже до кінця цього року. Вартість складає 85 млн євро. В «Агроф’южн» сподіваються на безкоштовне розмінування державними службами в першу чергу земель тих агровиробників, які платять податки. І це цілком логічно, адже таким чином вони й надалі зможуть працювати та сплачувати їх.

Через брак землі цього сезону компанія не вирощуватиме зернові. Якщо вдасться, то в кінці літа планується посів озимих зернових під урожай 2024 року. Ті площі, які зараз перебувають у процесі розмінування, будуть використані для вирощування томатів — це близько 6 тис. га (5 тис. га на Миколаївщині й 1 тис. га — на Одещині). 

Уже розпочалася висадка розсади у відкритий ґрунт

Біля переробних заводів — Південного (Херсонщина) та Північного (Миколаївщина) — побудовані тепличні комплекси, які працюють з березня по червень. У мирний час вони забезпечували власною розсадою всі томатні плантації компанії. 

Тепличний комплекс на Миколаївщині теж зазнав руйнувань внаслідок обстрілів. Вартість ремонту складає понад 40 млн грн. Минулого року тут не вирощували розсаду, оскільки через постійні обстріли не можна було провести ремонт. До цього сезону з 12-ти теплиць вдалося відновити 10, оскільки дві — зруйновані вщент. За їх відновлення візьмуться вже наступного року.

Тож зараз у діючих теплицях росте розсада томатів, яку вже після 20 квітня почнуть висаджувати у відкритий ґрунт.

В тепличному комплексі працює автоматичний вузол фертигації та зрошення, який розроблений та створений інженерами й технічними працівниками  підприємства. Станція дає можливість відстежувати й коригувати полив, вчасне внесення потрібного розчину для підживлення та захисту рослин. Також діє системне забезпечення, яке контролює температуру та рівень вологості.

Техпарк «збирають» по частинах та чекають на відновлення Інгулецької зрошувальної системи

На виробничих площах готуються до приймання та висадки розсади. Вже четвертий рік компанія проводить вирощування томатів на грядках за американською технологією. Вона більш складна і дороговартісна, але цілком себе виправдовує. 

Цього сезону, щоправда, є невелика проблема: через близькість до бойових дій втрачається сигнал на техніці, який потрібен для чіткого виконання робіт.

До речі, про техніку: в агропідприємстві поблизу Снігурівки були викрадені або розібрані всі машини. Зараз техпарк «збирають» буквально по частинах. 

Наразі в «Агроф’южн» потреба в лізингу сільгосптехніки становить 100 млн грн. Але в компанії відмічають, що нині дуже велика проблема з нестачею техніки в Україні. Попередньо є домовленість з «Украгролізинг» на оформлення тракторів, але з 19-ти одиниць потрібної техніки постачальник може поставити лише 5. 

Олексій Сипко розповідає, що цього сезону на замовлення «Агроф’южн» два фермери будуть постачати томати для переробки. Загалом з початку створення компанії була ідея вирощувати самостійно 60% томатів для переробки, а 40% — купувати у фермерів. Але в перший рік виявилося, що дана схема працює ненадійно. Компанія знову повернулася до такого формату в 2017 році й почала відновлювати співпрацю з фермерами, які вирощували томати за вказаними технологіями з повною відстежуваністю. Тож до війни до 30 тис. т томатів компанія закуповувала і мала стратегію вийти на рівень, коли до 10% можуть бути вирощені аграріями. До речі, у 2022 році один із фермерів вирощував томати і постачав на завод для переробки. 

Було дуже важко вивезти продукцію, але експорт не зупинявся 

До війни експорт у структурі реалізації компанією продукції займав 70%, і вона йшла до 53 країн — Центральної та Східної Європи, Азії, Далекого Сходу, Африки, працювали з Канадою та Мексикою. В 2022 році вдалося зберегти Польщу, Німеччину, Японію. 

З експорту томатної пасти Україна посідала 9-те місце, і 95% експортних обсягів здійснювала ГК «Агроф’южн».

Всі контракти, які компанія мала можливість виконати в 2022 році, були виконані, але деякі все ж таки не вдалося через те, що продукція перебувала на окупованих територіях або знищена. З початку війни близько 45 тис. т томатної пасти знаходилося на складах заводів: на Північному — 14 тис. т, на Східному — 12 тис. т і ще 16 тис. — на Південному. Вся паста була законтрактована. А фактично відвантаження було можливим лише зі складів Північного заводу.

«Експорт під час війни не зупинявся, адже внутрішній ринок не міг спожити такої кількості виробленої томатної пасти. В березні 2022 року було дуже складно її вивезти, оскільки водії не хотіли їхати в Миколаїв, але з квітня все ж таки почали відвантажувати продукцію. Загалом логістика була ускладнена, але немає нічого неможливого», — розповідає Олексій Сипко.

Цього сезону в компанії також очікують, що 70% виробленої продукції буде експортовано. 

«До війни вже на моменті посіву томатів на розсаду на 60-70% ми розуміли, кому конкретно ми вирощуємо той чи інший гібрид та кому з нього вироблятимемо томатну пасту. Таке чітке планування виробництва дає розуміння кожному в команді, що ми вирощуємо томатну пасту, і результат залежить не від зібраних томатів, а від якості та кількості відвантаженої клієнту продукції. Під час висадки розсади, збирання томатів всі працівники на полі знають, для якого клієнта вони це роблять», — зазначає Олексій Сипко.

Сталість, енергоефективність і відстежуваність. У компанії продовжують дотримуватись встановлених принципів

• На всіх заводах «Агроф’южн» використовується замкнена система водоочищення Claber, яка дозволяє використовувати лише на останні секції мийки томатів свіжу воду, а для решти операцій береться вода із замкнутого циклу. Технологія біологічного очищення із застосуванням бактерій.

• На виробництві встановлене енергоефективне обладнання, наприклад, пара у виробничому процесі для вилучення вологи використовується тричі.
• «Агроф’южн» — перший в світі виробник томатної пасти, який отримав сертифікат «100% sustainable tomato grower & processor».
• У 2020 році ГК «Агроф’южн» єдина в Україні виробляла органічну томатну пасту, але наразі цей напрям поставили на паузу, оскільки поки технологічно не готові до вирощування органічних томатів у промислових масштабах.
• Компанія поступово замінює використання металевих бочок та контейнерів для зберігання та перевезення пасти на пластикові контейнери. 

• Торік у компанії встигли закласти досліди — випробовують зберігання в рукавах макухи томатів для подальшого застосування в раціоні корів. Ці відходи можна використовувати у вигляді силосу для тваринництва.

Програма відновлення: 2200 робочих місць і 2,9 млрд грн податків

До війни в ГК «Агроф’южн» працювало 1600-1700 осіб та щороку сплачувалося до 400 млн грн податків. Так, у 2021 році було сплачено 337 млн грн податків. У бюджет на 2022 рік було заплановано сплатити 388 млн грн, але загальна сума податків становила 91 млн грн.

У компанії також розробили Програму відновлення на найближчі 5 років, яка в результаті має забезпечити створення 2,2 тис. робочих місць і сплату 2,9 млрд грн податків.

Цього року в «Агроф’южн» на двох заводах планують  переробити 550 тис. т томатів та виробити 60 тис. т томатної пасти. З виробленої продукції 30% — для України, 70% — на експорт.

Подальший план розвитку передбачає, що з 2024 року буде звільнений завод Південний в Херсонській області. Якщо все відбуватиметься відповідно запланованого, то за 2023/24 рік  компанія зможе згенерувати майже 1 млрд грн податків  та організувати близько 1340 робочих місць.

У 2026 році заплановано будівництво четвертого заводу, що дозволить компанії переробляти більше 1 млн т томатів і увійти до п’ятірки найбільших переробників томатів світу. Але головне, що «Агроф’южн» — це про продукцію з доданою вартістю, зменшення витрат на логістику, створення  робочих місць і підтримку економіки як країни в цілому, так і відновлення регіону і громад на місцях. 

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua