Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.
Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.
З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.
Цього сезону гравці аграрного сектору ще говорять про експортний потенціал України на глобальному ринку та шляхи експорту. Щоправда, ці прогнози стабільно складні, лише з певними індикаторами до оптимізму. Найбільш вразливий у цій ситуації однозначно агровиробник — заробити буде важко, а якщо на ринку не станеться глобальних змін, то вже наступного року прогнозуються серйозні структурні проблеми в українському агросекторі.
Переробні потужності в Україні скоротилися вдвічі. Втім, аграрії продовжують сіяти бобові, оскільки це важливо для сівозміни. За даними ГС «Асоціація виробників та споживачів бобових», на кінець травня в Україні вже посіяно 131,16 тис. га гороху, це майже на 100 тис. га менше, ніж було на цей самий час у 2021 році, однак трохи більше порівняно з минулим роком.
Система 3Rive 3D® — це новітня технологія застосування пестицидів у пінній формуляції. На відміну від інших способів внесення та форм препаратів пінна формуляція внесення пестицидів технологією 3Rive 3D® забезпечує тривимірне застосування пестицидів безпосередньо у рядку, тому препарат використовується рівномірно, точно та економно.
Ризик припинення «зернової угоди» зараз є найвищим за весь час її дії. Фактично через саботаж російських представників у комісії JCC узгодження порядку інспекцій суден уже припинене.
Закриття країн-сусідів для вітчизняного зерна не можна пояснювати виключно політичними заграваннями урядів до майбутнього електорату. Є цілком об'єктивне підґрунтя, як-то: зміна кон’юнктури ринку, зниження цін на світових ринках, проблеми з якістю.
Підприємство «Органічний сад» під брендом Stynava organic garden вирощує органічну лохину з високоякісного посадкового матеріалу американської селекції. Нині під насадженнями — 12 га. Цього року до них додають 3 га, основа яких була підготовлена ще два роки тому, але через війну довелось відкласти посадку.
Фермерське господарство Nuts’N’Garden на Київщині вже другий рік займається вирощуванням спаржі. Минулого року воно отримало сертифікат, що підтверджує органічність саду.
Україна очолила страшний рейтинг, ставши найбільш замінованою територією світу. Процес розмінування триватиме роками.
Українська Zeelandia привносить власні технологічні рішення та ноу-хау в роботу міжнародної однойменної групи компаній. Оскільки Zeelandia досі залишається сімейним бізнесом, локальні виробництва мають більше свободи, але й більше відповідальності щодо своїх рішень. Головне, що об’єднує компанії по світу, — це високі вимоги до стандартів якості.
Війна, значна частина замінованих чорноземів, несприятливі погодні умови, жорстка конкуренція за європейський ринок — агропродовольчі реалії України.
Введення заборони на імпорт окремих позицій української агропродукції загрожує зривом виконання вже підписаних із польською стороною контрактів на її постачання. Крім того, прийняте рішення створює вагомі перепони для транзитного потоку всіх товарних позицій, на імпорт яких накладено вето.
Війна внесла суттєві корективи у ягідний бізнес та змусила трансформуватися. Через обвал цін на заморожену продукцію, від експорту якої багато ягідників отримували дохід, довелося активізувати роботу за іншими напрямами. «Галицькі мармуляди» збільшили виробництво і продаж варення.
До повномасштабного вторгнення спостерігався колосальний приріст дронів-обприскувачів на ринку послуг України в сільськогосподарській галузі — як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Світова тенденція також показує активний розвиток у технологічному плані.
Розбите та вирізане обладнання, зруйновані будівлі та десятки тонн вилитої на майданчики томатної пасти — такий вигляд мали виробничі потужності ГК «Агроф’южн» на Миколаївщині. Всі заводи за рік війни отримали значні пошкодження: в селі Шевченкове Північний завод вистояв 16 обстрілів, Східний завод у Снігурівці був 9 місяців у окупації. Про стан Південного виробничого майданчика в Голій Пристані на Херсонщині досі нічого не відомо.
У п'яти областях України через паводок підтоплено понад 21 тис. га сільськогосподарських угідь, що означає для аграріїв втрати на вже посіяних культурах та затримку посівної, адже подекуди в поля можна буде вийти в кращому випадку через три тижні. Сільгоспвиробники зазначають, що остаточно збитки рахуватимуть, коли вода спаде.
Загальна площа ягідних насаджень компанії «Агро Фрутіка Бишків» складає 124 га, де вирощують суницю садову, лохину, вишню та малину. Далі частина ягід направляється на переробку на підприємство «ГАЛФРОСТ». Ці дві компанії засновані ТОВ «Фрутіка», щоб забезпечувати повний цикл виробництва.
В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.