Особистий погляд

Загальна площа ягідних насаджень компанії «Агро Фрутіка Бишків» складає 124 га, де вирощують суницю садову, лохину, вишню та малину. Далі частина ягід направляється на переробку на підприємство «ГАЛФРОСТ». Ці дві компанії засновані ТОВ «Фрутіка», щоб забезпечувати повний цикл виробництва.

В Україні через війну посівні площі зменшились на 25%. Тому кожна тонна, яку вирощують аграрії на вільній землі, — особливо цінна. Проте через зміни клімату вже близько 2/3 території країни знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, варто лише згадати 2020 рік, коли через посуху аграрії зазнали збитків на 15 млрд грн, втративши у деяких районах Одещини до 80% врожаю.

За повідомленням Кабінету Міністрів України, близько 528 тис. осіб мають відстрочку від призову, з них 2176 заброньовані за новим порядком. Агропромисловий сектор увійшов до трійки лідерів серед галузей, де найбільше заброньованих працівників — 63 тис. осіб.

Український стартап S.Lab з 2020 року займається виготовленням екологічного посуду, декору, будматеріалів та меблів з міцелію грибів та конопель. Також на виробництві використовують стебла пшениці, залишки хвої, лушпиння гречки. Цей матеріал є екологічним, адже розкладається у ґрунті буквально за місяць-півтора та може повністю замінити пластик.

Заміновані поля — найбільший виклик другого року повномасштабної війни для українських аграріїв, адже останні в прямому сенсі слова ризикують власним життям.

Площі під тими чи іншими культурами цьогоріч формують здебільшого економічні показники, на які впливає багато чинників — від погоди та наявності коштів до роботи зернового коридору. Але вже очевидно, що посівні площі змістяться в бік олійних культур, і масовий перехід аграріїв на соняшник та сою може спричинити дефіцит насіннєвого матеріалу. Зокрема, експерти припускають, що проблеми будуть з топовими гібридами, які імпортуються.

Риторика росії щодо продовження «зернової угоди» на 60 днів призводить до правової колізії. Як наслідок такої ситуації — вже через місяць буде мало судовласників, які готові відправляти свій флот у порти Великої Одеси. Отже, фрахт подорожчає, це буде тиснути на ціни, і закупівлі трейдерів будуть суттєво скорочені.

Тридцятирічна Марія Завгородня вже 5 років керує фермерським господарством «Анкор» (Полтавська область), яке їй залишилось у спадок. Тож професія агронома не була її свідомим вибором… на початку.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Офіційні переговори можуть розпочатися восени 2023 року. Однією з найскладніших частин секторальних дискусій, на думку профільних асоціацій, буде сільське господарство та розвиток сільських територій.

Щорічно фермерські та присадибні господарства України утримують близько 150 млн голів курчат-бройлерів, 90 млн курей, по 5 млн гусей та качок, а також 1,5 млн індиків. З них птиця вітчизняної селекції становить: курей — 30-40%, гусей — 80%, качок — 10%, індиків — 70%.

Іспанський експортер, компанія Cereales y Harinas Garsan, S.L., директором якої є Мануель Алькарас, працює на ринку України вже 8 років і 30 років — у агросекторі. Не виключенням став і минулий рік: експорт з України не зупинявся навіть у березні 2022-го.

Тиждень тому аграрний ринок сколихнула новина про можливий делістинг агрохолдингу Kernel із Варшавської фондової біржі та викуп акцій у акціонерів. Серед причин, які спонукали Kernel ініціювати делістинг, — невідповідність організаційних та фінансових витрат на підтримку публічності та вигод, що генеруються цим статусом.

Під урожай-2023 озима група посіяна в меншій кількості. Багато фермерів не сіяли озиму пшеницю через складні погодні умови, до того ж кукурудзу збирали доволі тривалий час, а багато площ соняшнику залишилися взагалі незібраними. Тож викликів багато, і навантаження на весняну посівну кампанію буде щонайменше вдвічі більшим, ніж завжди.

Зустріч у Женеві щодо зернового коридору відбудеться в понеділок, 13 березня. Україна та весь цивілізований світ, зокрема і учасники-підписанти зернового меморандуму, розуміють, наскільки важливо продовжити безперебійне постачання зерна з України.

Війна несе великі втрати та руйнування. Багато українських підприємств з переробки насіння соняшнику зруйновані або знаходяться в окупації. Були перекриті логістичні шляхи експорту продукції за кордон, і таким чином на деякий час зупинилися практично всі виробники олії. Але поступово вони налагодили постачання соняшникової олії та макухи на експорт транспортним шляхом.

Аграрний сектор — одна з найбільш консервативних галузей бізнесу. У масовій уяві він все ще залишається «чоловічою» сферою діяльності. Стереотипний образ чоловіка-фермера протягом довгого часу закріплювався завдяки фольклору, літературі, мистецтву, кінематографу та рекламі. Але з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України представництво жінок у сільському господарстві збільшилось: чоловіки змінили комбайни на зброю.

В Україні з 4 березня набув чиності новий порядок повернення валютної виручки під час експорту деяких зернових та олійних культур. У експертів є цілком обґрунтовані побоювання, що через дефіцит у агровиробників обігових коштів нововведення може стати одним із факторів подальшого уповільнення темпів експорту. Крім того, умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку з різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними, що призведе до того, що невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть уперше, можуть зовсім вийти з ринку.

Площі під весняну посівну лише за рахунок окупації та замінування полів будуть скорочені на 25%, а це означає, що близько 7 млн га землі не будуть використані. Якщо до цього додати відсутність кредитування, і аграрії не отримають кошти для проведення посівних робіт, кількість незасіяних полів збільшиться ще близько на 5 млн га. Це катастрофічні цифри, які вказуватимуть на неспроможність держави виконувати експортні зобов’язання.

Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.

Переробка 30-50% сировинного експорту може забезпечити Україні щорічний приріст валютної виручки на $30 млрд і додаткове зростання ВВП приблизно на 5%, а також створити в аграрному секторі близько 25-30 тис. нових робочих місць.