Низька ціни на зернові, нестача кадрів через мобілізацію, а подекуди й погодні умови стали викликом цього року для аграріїв.
На Сумщині вже почалися жнива озимого ріпаку та пшениці. Аграрії області обмолотили 20,6 тис. га (10%) площ ранніх зернових та зернобобових культур. За словами керівника одного з агропідприємств Сергія Карпенка, врожайність цього року доволі непогана: озимий ріпак — 4 т/га, пшениця — 5,5 т/га.
«Найбільшу площу в господарстві займають соняшник та кукурудза, так виходить у нас за сівозміною. Сказати, яка культура буде найбільш рентабельною, наразі складно. Минулого року це була соя. Цьогоріч ще прогнозувати важко. Озимого ріпаку минулого року не сіяли, а сою дотримали до весни і продали за непогану ціну», — продовжує він.
Господарство частково має свої потужності для зберігання нового врожаю, а частково зберігають на найближчому елеваторі.
«Озимий ріпак веземо на елеватор, його будемо продавати трейдерам. Пшеницю зберігаємо на власних складах, продавати будемо, коли ціна стане нормальною. Зараз ціни на озиму пшеницю дуже низькі, я гадаю, вони ледве покривають витрати. По озимому ріпаку поки що складно говорити. Будемо дивитись, як зберемо врожай, жнива тривають лише кілька днів», — зазначає Сергій Карпенко.
Він додає, що змогли здійснити бронювання людей, хоч і трохи меншу кількість, ніж сподівались. Але наразі основне питання — це продаж продукції.
ТОВ «Вінкор-Агро Сівер» на Чернігівщині обробляє 2 тис. га землі. Сіють ріпак на площі 500 га, пшеницю — на 1300 га, а решта під ярим ячменем.
«Озимий ріпак уже зібрали, отримали заплановану врожайність 3,5 т/га. Пшеницю ще не починали молотити, все через несприятливі погодні умови. На даний момент складно прогнозувати, яка з культур буде найбільш рентабельною цього сезону. Поки що продавати врожай не збираємось, будемо зберігати на складах до кращої ціни. Зараз є проблеми із вивезенням через комендантську годину», — зазначає головний агроном агропідприємства Євгеній Руденко.
Відсутність нормальної ціни — основна проблема, яку на сьогоднішній день називає й одноосібник із Київщини Іван Павлюк.
«З такими цінами, як зараз, жодна культура не є рентабельною. Доходи не покривають затрати. Пшениця і ячмінь на складі, ріпак вибив град, зібрав по 0,5 т/га, «влетів» нормально. Потрібні свіжі кошти, а їх немає. Продавати буду агротрейдерам, коли трохи підніметься ціна», — говорить він.
За результатами місяця збиральної кампанії в Україні намолочено 5 млн 882 тис. т зерна нового врожаю (станом на 21 липня). Проведено збір ранніх зернових та зернобобових культур на площі 1495 тис. га за середньої врожайності 39,4 ц/га. Також обмолочено озимий ріпак на площі 563,5 тис. га, зібрано 1390,1 тис. т насіння за врожайності 24,7 ц/га.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Українські аграрії станом на 12 жовтня 2026 року зібрали 13,47 млн га основних сільськогосподарських культур, або 68,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг намолоту становить 50,94 млн т.

Фермер із Лукашівки Григорій Ткаченко, який усе життя займається вирощуванням картоплі на Чернігівщині, називає цьогорічний урожай посереднім.
Олійно-екстракційні заводи (ОЕЗ) в Україні практично припинили переробку ріпаку й активно переходять на соняшник.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.