Європейський Союз після початку повномасштабної війни з метою підтримання української економіки запровадив низку пільг.
Зокрема, Україна отримала дозвіл на експорт своєї продукції до ЄС без мита та квот. Також був наданий «транспортний безвіз», який діє до 30 червня 2024 року.
Завдяки йому українські автоперевізники змогли здійснювати рух до ЄС без отримання спеціальних дозволів, що прискорило проходження вантажів через прикордонні пункти пропуску.
«Внаслідок дії «транспортного безвізу» в 2022 році обсяг українських вантажоперевезень до країн ЄС зріс порівняно з 2021 роком на 50%. На жаль, наші сусіди спочатку заблокували експорт української агропродукції, а зараз блокують автотранспортні перевезення загалом. 6 листопада польські автоперевізники розпочали блокаду кордону. 21 листопада до них приєдналися словацькі перевізники», — зазначає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
За його словами, після перемовин словацький кордон вдалося розблокувати, проте автоперевізники можуть відновити блокаду, якщо їхні вимоги не будуть виконані.
Олександр Хмелевський наголошує, що основною вимогою польських та словацьких автоперевізників є скасування «транспортного безвізу» та відновлення необхідності в отриманні дозволу українськими транспортними компаніям для перевезення вантажів до ЄС. Кількість таких дозволів вони вимагають обмежити до 200 тисяч на рік.
Окрім цього, польські перевізники вимагають виключити їх з «еЧерги» для порожніх автомобілів, які повертаються з України, оскільки зараз ці автомобілі чекають на виїзд по 10-12 діб.
Щодо скасування «транспортного безвізу», то цю вимогу може виконати лише ЄС. Дивно, що поляки вдаються до дій, які завдають шкоди Україні, але виконати їхню вимогу може ЄС, проти якого вони акцій протесту не проводять. Наразі Єврокомісія вивчає ситуацію. Проте вона вже зробила заяву, що Польща має забезпечити вільний рух вантажівок, інакше буде покарана.
Усунення польської влади від вирішення проблеми, за словами експерта, пояснюється тим, що наразі новий польський уряд лише формується. Ситуацією скористалася польська партія «Конфедерація», яка вже відзначалася своєю антиукраїнською позицією.
Ця партія бере активну участь в організації блокади. Чималої шкоди блокада завдає українській економіці, проте шкодить і економіці Польщі та інших європейських країн. Адже через неї обмежуються постачання продукції з Європи до України. Тож імпортних товарів на полицях українських магазинів може поменшати.
Водночас експерт додає, що вже почалися проблеми з постачанням пального з Європи. Найбільші проблеми можуть виникнути із постачанням скрапленого газу, який надходить в Україну переважно з Польщі й Литви.
Щодо економіки, то найбільших збитків зазнала транспортна галузь. Простій однієї фури обходиться в 350 євро на добу. Українські транспортні компанії вже втратили мільйони гривень.
Федерація роботодавців України оцінила втрати вітчизняної економіки через блокаду в 400 млн євро лише за 17 днів.
Проте сільськогосподарська галузь не зазнає суттєвих втрат від блокади, адже основний експорт українського агросектору — зерно та олія — здійснюється залізницею або через дунайські та чорноморські порти. Тому якогось помітного скорочення експорту аграрної продукції не відбудеться. Інша справа, що через дефіцит пального та можливе зростання цін на нього сільгоспвиробники зазнають додаткових втрат.
Водночас експерт зазначає, що зараз компанії працюють над зміною маршрутів постачань — рішення знайти можна, проте вони стануть довшими та менш зручними.
«Зростуть логістичні витрати. Залишається сподіватися, що після формування нового польського уряду вживатимуться всі необхідні заходи для припинення блокади. Своє слово має сказати й Єврокомісія. Якщо вона запровадить проти Польщі санкції за блокування кордону, то польський уряд досить швидко його розблокує», — резюмує Олександр Хмелевський.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Війська рф вночі 23 вересня завдали удару по вантажному судну під прапором Антигуа і Барбуда в акваторії Чорного моря.

Україна відкрита до перемовин про зернове перемир'я з росією.

Підрозділи румунської Administrația Fluvială a Dunării de Jos (AFDJ), що розташовані у Суліні та Тулчі, змінили окремі процедури оформлення суден для пришвидшення їх проходу по Дунаю.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Joint War Committee (JWC) розширив перелік районів підвищеного воєнного ризику майже на всю акваторію Чорного моря. Нові умови планують застосовувати з 19 вересня.

Тривалість рейсів через Дунай до/з українських портів суттєво зросла — окремі перевезення нині займають близько місяця.

ОККО запустила для B2B-клієнтів новий безкоштовний сервіс «Шляховий лист», який дає змогу замінити традиційні паперові шляхові листи на зручніший електронний формат, допомагає планувати маршрути, контролювати роботу автопарку, витрати пального та отримувати готову аналітику в одному середовищі.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.